Микита Петров

Способи вираження жіночої краси в сучасному сербському жаргоні



Вступ

В сучасних мовах жаргон є невід’ємною їх частиною. Даний тип лексики дає змогу не просто розглянути і вивчити даний пласт лексики в сербській мові, але й побачити через лексику уявлення народу, побачити мовну картину світу очима носія сербського жаргону.

Об’єктом дослідження є номінації жінок в сербському жаргоні з компонентами семантики, що виражають зовнішність. Мета даної роботи – проаналізувати одиниці даної тематичної групи лексики. В процесі роботи ставилися такі завдання: визначити межі поняття «жаргон»; виявити проблему ототожнення жаргону і лайки; описати специфічність сербського жаргон та його підвидів, описати основні засоби його творення; визначити яким чином в сербській мові оцінюється та чи інша характеристика жіночої зовнішності та визначити смисловий відтінок цих лексичних одиниць.

Джерелом для роботи служив лексичний блок жаргонізмів, що були записані із словників жаргону сербської мови.

Актуальність роботи полягає у тому, що вивчення даної теми сприятиме розумінню сербської сучасної культури мови; сучасний сербський жаргон, як його розуміти; способи творення сербського жаргону.


РОЗДІЛ 1. ЖАРГОН ЯК ПЛАСТ ЛЕКСИКИ

Поняття жаргону

Слово «жаргон» походить від французького «jargon», яке первісно означало «пташину мову, цвірінькання» [11: 31]. Власне, етимологія більш-менш розкриває саме поняття жаргону – та мова, яка нікому не зрозуміла, крім цих птахів. Звідси можна провести паралель із суспільством і тут випливає визначення власне жаргону як мови соціально обмеженої групи осіб, мета якої відокремитись від решти мовної спільності.

Жаргон – це мова вужчих соціальних груп. Завдяки своїй специфічності, нестандартній природі і динамічності він вводить в структуру та функціонування мови ті конструкції, що привносять мовну варіативність і різноманіття [16: 5].

У своїй книзі на дану тему Леся Ставицька визначає жаргон як мову з настановою на фамільярність, гру слів, що стосується переважно молоді [11: 187].

За працею «Жаргон» доктора лінгвістичних наук і професора Белградського філологічного факультету Ранка Бугарського, жаргоном можна називати різні неформальні і переважно мовленнєві варієтети мови, що слугують для ідентифікації та комунікації всередині певної окресленої групи – професійні кола, соціальні групи, вікові групи і т.п., - членів яких пов’язують спільні інтереси чи спосіб життя, і може бути локально визначеним. Жаргон обумовлений специфічними мовними засобами, особливо лексичними і фразеологічними, а інколи й граматичними і фонетичними. Тому він є важко зрозумілий для носіїв тієї ж мови, що оцінюється ними негативно часто як опозиція до нормативної літературної мови [16: 9].

Відомо, що термін «жаргон» може вживатися в різних значення – в широких і вузьких -, і тому наперед неясно, який конкретний пласт мови обслуговує термін і які його термінологічні відповідники використовуються в інших мовах. Наряду з терміном «жаргон» використовуюється терміни «арго» та «сленг» [16: 12, 4: 633 ].

Поняття «арго» можна або ототожнювати з жаргоном, або розглядати як вираження термінологічної сутності жаргону, або ж точно диференціювати ці два поняття. Остання точка зору є найприйнятнішою, так як «арго – це таємна мова, якою користуються члени закритої групи, низи суспільства, а жаргон – атрибут негерметичної групи; це соціальний діалект певної вікової спільноти чи професійної корпорації» [11: 23-24].

«Сленг» як термін ще чітко не окреслився, так як британські та російські мовознавці трактують це поняття по-різному: перші – як не літературний пласт лексики, а другі – як синонім до жаргону. Але на нашу думку, останнє судження не є вірним, бо сленг, на відміну від жаргону, хоча і є також дещо соціально обмеженою лексикою, але не визначений групою, є інтегрованим. Тобто сленг є загальновідомим і широко використовується різними соціальними групами [7: 2-4].

Види жаргону

Р. Бугарський пропонує також наступний тематичний поділ жаргону: молодіжний, професійний та субкультурний [16: 10].

Для професійного жаргону характерні перебільшеність, шаблонність і, навіть, претенціозність вживання, що спричинює незрозумілість субмови для непосвячених у це коло мовців. Такий жаргон може використовуватися на ряду із термінологією і може вважатися унормованим, але його особливості дають право говорити про нього як про жаргон [16: 10].

Опозицію професійному жаргону складають субкультурний та молодіжний жаргони, для яких характерні високий рівень метафоричності, динамічності, незрозумілості для інших груп. Для цих груп жаргону характерна проблема їх чіткого поділу, бо деякі мовні одиниці виходять за рамки окремої групи і стають одиницями так званого «спільного жаргону» [16: 10-11]. Це є свідченням, так би мовити, існування діалогу між цими двома видами жаргону і наявність між ними мовної периферії, якою можуть послуговуватися носії обох субмов.

Особливості жаргону

Для жаргону чи не найголовнішою особливістю є метафоричність, у якій виявляється лінгвокреативність мовця. Особливо яскраво виражається на тлі розмовної мови [11: 190]. Вдалим прикладом в сербські мові цієї характеристики є жаргонна назва Філологічного Факультету у Белграді – «Акваріум». Цей приклад демонструє цілу низку метафор: на філологічному відділені вчаться переважно особи жіночої статі, яких, в свою чергу часто серби називають «риба», звідси і випливає, що місце де навчаються «риби», Філологічний Факультет, і називається «акваріум».

Жаргон – це мова певного покоління і за своєю природою є динамічною лексичною системою,що підвладна моді. Власне динамічність такої системи зумовлена природними змінами в часі, що тягне за собою зміну суспільства та його реалій, змінюється ментальність і інтереси суспільства. Під впливом часу, масмедія, діалектів, кримінального жаргону та вужчих корпоратизованих соціолектів і формується сучасний жаргон [11: 195].

Також дослідники виділяють як особливість жаргону лаконічність. Але мета цієї лаконічності не строга інформативність, як в офіційних документах, а прагнення дотримання «закону економії мовних зусиль», кодування, що сприяє доступності розуміння лише певному колу мовців [11: 191]. Для мовних кодувань використовують такі прийоми як скорочення та абревіатура чи ініціали [16: 15].

Для жаргону характерна обмеженість його вживання. Причому цей ценз залежить від умов чи групи, в якій побутує жаргон. Жаргон тут виступає як вияв соціопсихологічної поведінки, як сигнал групової солідарності [11: 191].

Наступна характеристика прямо витікає із попередньої – це зосередженість на тих реаліях, які є актуальними для тієї чи іншої групи [11: 191]. Тобто тут жаргон відповідає тим інтересам – професійним, життєвим, тощо -, які є спільні для кола мовців.

Для всього жаргону характерна проблема відсутності чітких меж. Вище вже було сказано про наявність периферії між молодіжним та субкультурним жаргоном. Але і в широкому розумінні жаргону, тобто як розмовної мови, є можливість переходу до унормованої мови, якщо йти за «лінією, що веде від фамільярного до формального мовного вираження». Як приклад відсутності чітких меж в жаргоні вдалим є наступний приклад: розмовна мова для називання літературного варіанту «црно вино» послуговується лексемою «црњак», але та сама лексема може використовуватися у значенні «црни хумор» та «густо скувана дрога» [16: 11-12].

До цих основних характеристик Леся Ставицька пропонує додати деприціативність, що пов’язана з іронічним ставленням до «тиску державної машини», і ознаку «homoludens» (людина, що грає), що є способом самовираження. Тут жаргоновживання – «один із способів подолати механістичність існування, оту здетермінованість у нормативному полі нудної щоденної реальності, протестування про якої можуть люди різного віку, але назагал без адекватної вербалізації духовного бунту» [11: 187-188]. Також автор подає як характеристики жаргону його насиченість вульгаризмами та семантичним гумором, грою слів -, іноді, «похмуро-абсурдних» [11: 191]. Але вище наведені ознаки притаманні в більшій мірі молодіжному жаргону.

Поширення жаргону

Основна сфера побутування жаргону – середовище міського населення – учні, молодь, бізнесмени, тощо. Насиченість мови сленгізмами спостерігається у населенні столиць та великих міст, відповідно на периферії – менше. Власне поширення сленгу відбувається у напрямку від центру до периферії. До специфічних назв, що характерні для міського жаргону, включають міські реалії, характерні для урбаністичної культури [11:192]. Наприклад: «код коња», «код Вука», «Акваријум» т.д.

Джерела

Джерелами формування жаргону є [11: 209]: мова реклами; спеціальні жаргони, що семантично модифікуються; літературна мова, що набуває іронічного значення; термінологія (переважно запозичена з медичної сфери); іншомовні запозичення; найбільш плідні –англіцизми.

Отже, можна зробити висновок, що в сербській мові послуговуються терміном жаргон «који се такође може тумачити тројако: као говор омладине у неформалним говорним ситуацијама(сленг), говор појединих друштвених група или слојева(арго) и професионални жаргон».

Жаргон і лайка

Метамовна свідомість сучасного мовця часто ототожнює поняття «жаргон»і «лайка». Таким чином жаргон набуває нецензурного, лайливого забарвлення, наближається до грубої мовної матерії.

Лайкою прийнято вважати табуйовані непристойні слова і вислови [12: 16]. Лайка – пласт лексики, яка своїм вживанням порушує соціальне та етичне табу. Характер лайки є абсолютно ситуативним, бо цією лексикою ми можемо «глибоко образити адресата так само, як, до речі, і нейтральні слова або удавана ввічливість, і навпаки – може маніфестувати емпатію, щирість, співчуття тощо» [2: 25]. Тобто це свідчить про спільну ілокутивну силу лайки з нормативною лексикою, що надає першому поняттю стилістичне маркування [6: 110].

Порівнюючи лайку із жаргоном неможливо не уникнути ототожнювання, оскільки серед жаргону «переважають негативні знижені номінації», і така характеристика одразу ж переноситься на порівняння його з лайкою. Порівняння можливе, зважаючи на те, що вокабуляр цих двох пластів лексики може збігатися [11: 37].

Але слід розрізняти лайку і жаргон за їх функціями. Якщо головною метою жаргону є вербальне відокремлення від решти, кодування інформації за для її недоступності інших, то для лайки ця функція є далеко не першочерговою, а може й взагалі не виділятися. Про жаргон тут можна говорити як про «соціальне лихослів’я», як вираження корпоративного духу. Лайка ж є засобом образи, висловлення мовцем негативної реакції, оцінки, ставлення до адресата або предметів, явищ дійсності. Жаргон тут виступає в певному сенсі як евфемізм. До того ж в лайці виділяють табу-сему, тобто таку смислову одиницю, що призначається для шокування співрозмовника. Табу-сема може включатися в структуру слів, вислову, аби надати йому непристойності; може вживатися на рівні літературних структур нормативної мови або обсценного новотвору [12: 22-23].

Слід зазначити, що жаргон – це швидкозмінний лексичний пласт мови, з якого з часом певні одиниці зникають з ужитку, а інші приходять. Лайка ж у своїй структурі є порівняно сталою і змінюється дуже рідно [11: 37].

Також є різниця в соціокомунікативному призначенні. До жаргону мовець звертається під час слабкого напруження, дискомфорту, а до лайки – під час тривалого стресу [4: 21]. Але застосування того чи іншого пласту лексики не завжди може залежати від характеру навколишніх подій, а й від самої особи, тобто її власної психології, на що впливають уявлення суб’єкта мовлення про норми, так би мовити, вербальні рамки в тому чи іншому колі осіб. Так, наприклад, ми точно не будемо використовувати лайку і, можливо навіть, жаргон в аудиторії під час заняття, але у колі друзів можемо використати і лайку, не кажучи вже про жаргон, аби висловити своє ставлення до сказаного.


РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СЕРБСЬКИЙ ЖАРГОН

2.1. Види сербського жаргону

Сучасний сербський жаргон включає в себе не лише вище зазначені арго та сленг, а й ті підвиди жаргону, які характерні сербам та, інколи, іншим балканським народам, такі як: шатровачки; англосрпски (срблиш); утровачки;

београдски сленг (відповідно новосадски і т.д.); фрајерски.

2.1.1. Шатровацький жаргон

Шатровацький говір трактується як «tradicionalani uveliko zastareo, koji asocira na tajne jezike pre svega ciganskih čergi» [16: 13] , і в той же час як говір здебільш поширений в Белграді, Сараєво та Загребі, і функціонує серед молоді та тих, хто хотів би залишитись молодим. Варто зазначити, що кожне покоління може мати «свій власний» шатровацький говір [8: 9].

Назва говору походить від романського «шатра» і означав романізми, що увійшли у сербську мову.

Шатровачки жаргон здебільшого твориться за допомогою метатези, при цьому не змінюючи свого значення. Наприклад: «Брате, нећу да играм фудбал – Тебра, ћу не да играм дбалфу». Частіше слова в цьому говорі функціонують в такій формі, але це не є правилом. Оскільки говір використовується замкненою групою осіб і за мету ставить незрозумілість для інших, то часто між складами вже деформованого слова вставляється ще один склад [8: 9].

2.1.2.Фраєрський жаргон

Фраєрський жаргон характеризується як «noviji ali takođe već izašao iz mode» [16: 13]. Аби зрозуміти, який характер носить цей вид жаргону, то варто відштовхуватися від образу фраєра. Фраєр уявляється як молодий хлопець-хуліган, легковажний, часто не дуже вихований. Можна взяти, також, за основу дієслово «фрајерисати се»,що означає «понашати се слободно или обесно» [13: 260].

2.1.3.Срблиш

Англосрпски чи срблиш – мова з надмірним вживанням англійських слів у сербській. Назву «срблиш» утворили новосадські англіцисти за допомогою складання складів слів «срп - ски» та «eng-lish». Використовується здебільшого сербами для надання мові ділового або урочистого забарвлення, або ж серед сербів-емігрантів, що під впливом мовного середовища видозмінюють сербську мову.

Срблиш с лінгвістично точки зору є макаронізмом – мовним явищем, при якому використовуються слова і словосполучення одної мові в іншій. З огляду на це, такі мови є механічними, штучно створенними.

Для сербів у діаспорі србліш постає продуктом творення нових слів. На приклад: чикетина – «пилетина». Нова лексема постала шляхом складання англійського «chicken» (пиле) та власне сербського «пилетина». Таким способом утворено багато лексики англосербської, в якій слова є і сербським, і в той же час вони таким не є.

Також англосербську трактують як ту ж сербську мову, яка графічно записана англійським алфавітом. Наприклад:«Какво то је чудо, Кузејевићу? – Kakwo to ye chudo, Qzelyewityu?».Такий варіант писаної мови використовується в SMS-листуванні та соціальних мережах [8: 8].

2.1.4.Утровацький жаргон

Утровацький жаргон – говір, що був популярний у Белграді в 90-их роках минулого століття, але такої популярності як шатровацьки говір не набув.

Утровацький говір твориться за допомогою повного усічення першого складу і на його місце ставиться «у». Часто, для кращого розуміння перед словом ставиться сполучник «за», а в самому слові усічується останній склад і на його місці ставиться склад «ње»: палим – улим/за пање, ментол – унтом/за мење. Також зустрічається такі лексеми, що творяться без сполучника, але за допомогою усічення першого і останнього складів і складання цих двох варіантів у єдину лексему. На приклад: дувај – увајдуње, жандарм –ундаржање [8: 10].

2.1.5. Белградський жаргон

Белградський жаргон - говір, що притаманний власне мовцям у Белграді. Для нього характерні не стільки лексичні особливості, скільки фонетичні. Характерним є початкові «шушкави сибиланти», протяжні голосні «о» та «у», динамічність мовлення. Всі ці риси важко імітувати не носію даного жаргону [8: 11-12].

2.2. Словотвірні форманти і прийоми в сербському жаргоні

З словотвірної точки зору для творення сербського жаргону характерні [16: 15-16]: метатеза; скорочення; ініціали; осново складання, словоскладання; суфіксація.

Найпопулярнішим і найпродуктивнішим у процесі жаргонізації є іменниковий суфікси -ак, -њак, -љак. У своїй праці Р. Бугарськи подає приблизно 200 жаргонізованих лексем з цим суфіксом [16: 21-22]. Серед суто жаргонних суфіксів виділяють: -ос (алкос), -иш (компиш), -ијана (гољијана), -ијанер (дискијанер), ијановић (кафијановић), -ишка (кокишка), -аја (жураја), -џа (кафеџа), -ањац (гужвањац), -андер (дизеландер), -кан (зверкан), -еза (рибеза), -ензи (рибеза) [16: 69-81].

Варто згадати, так би мовити, про «жіночі» суфікси, такі як: -уша, -уља, -ара,-ача. Ці форманти демонструють нерівномірну дистрибуцію у з’єднанні з різними основами з одного семантичного поля на позначення жінки та її особливостей. В різних лексемах можуть бути й альтернативи, але це не є обов’язковим. Наприклад, «tako be flertuša mogla da bude i «flertulja», a mnogo teže«flertača» i pogotovo «flertara», dok uspaljuša ne bi mogla da primi nijedan od alternativnih nastavka». Питання з приводу того чи буде нормативним до кожної лексеми з цього семантичного поля додати формант і отримати жаргонізований варіант, чи є цей розподіл випадковим або встановленим залишається відкритим.

РОЗДІЛ 3. ПРИКЛАДИ ТА АНАЛІЗ ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЖІНОЧОЇ ЗОВНІШНОСТІ

3.1. Способи вираження жіночої краси в сучасному сербському жаргоні

Говорячи про жаргон як одиницю лексичної системи важливо зазначити, що для їх реалізації має значення суб’єкт номінації. Якщо ж взяти жаргон як одиницю комунікації, то вона реалізується з увагою не до суб’єкта – адресанта, а до об’єкта – адресата. Ці лексеми виступають як вираження емоцій або оцінювання об’єкта дійсності з одного боку, а з другого – як вираження інтенції до адресата. Такі одиниці можна інтерпретувати як одиниці зі стилістичним ефектом або як засоби експресивного мовлення з ілокутивною силою [9: 87].

В сучасному жаргоні сербської мови, як і другої іншої, за лексичною структурою цього субполя неважко реконструювати естетичні цінності у системі світосприйняття мовця. Когнітивно-мотивовану лексему в жаргоні, що стосується семантичного поля зовнішності можна представити так: якщо об’єкт номінації за зовнішнім виглядом чи виглядом якоїсь частини тіла відступає від стереотипу нормального, звичнішого вигляду, що виглядає гарно або ні, звичайно, з урахуванням статі, може оцінюватися суб’єктом мовлення як позитивно, так і негативно. Варіювання елемента із планом загального значення зі змістом негативної/позитивної оцінки регулює денотативна сема [9: 89].

З позиції мовця, носія жаргону, незвичайна, нестандартна фізична характеристика справляє на нього естетично неприйнятне враження. Мовець оцінює цю характеристику як ваду, недолік, особливо, якщо це стосується жінки [9: 90].

Найповніше поняття позитивної/негативної оцінки реалізується в лексемах, що означають зовнішність жінок з денотатною семою «лепа/ружна». Гарний зовнішній вигляд, як і інші позитивні характеристики, виділяються носієм жаргону дуже рідко. Тому лексема зі значенням позитивної оцінки характеризуються мало чисельністю, обмеженістю твірних моделей і непродуктивністю. Натомість лексеми зі значенням негативної оцінки реалізуються мовцем набагато частіше. Наприклад, якщо жінка має великі груди і сідниці, що може асоціюватися із сексуальністю і стереотипом жіночої зовнішності, частіше оцінюється носієм жаргону як характеристика вульгарна і з негативною конотацією. Тут можна говорити стереотипи відношень між статями, що відображається у сучасному сербському жаргоні, так як номінацій із значенням «вулгаран» по відношенню до чоловіка не фіксуються [9: 91-92].

В свідомості мовця існує двомодальна оцінка характеристики: об’єктивна і суб’єктивна. Якщо йде мова про жінку, то переважно реалізується елемент об’єктивної оцінки, так як розглянутий приклад вище (жінка з великими грудьми і сідницями), не зважаючи на те, що це може викликати збудження, все одно оцінюється суб’єктом як негативна характеристика. Для номінації об’єкта з подібними характеристиками, суб’єкт застосовує жаргон з різними семантичними забарвленнями: висміювання, вульгаризація, тощо [9: 92].

З точки зору теорії носії сербського сучасного жаргону в реалізації номінацій з елементом значення зовнішності спирається, переважно, на естетичній оцінці зовнішності, при чому уявлення про стереотип зовнішнього вигляду ґрунтується на конкретних параметрах – зріст, вага, статура -, загальний вигляд – приваблива чи ні -, і вигляд конкретних частин тіла. В жаргоні, переважно, закріплення номінації негативних забарвлень, особливо за другим та третім параметрами. Позитивна оцінка в жаргоні мало чисельна і стосується, в основному, жінок, але й такі лексеми зустрічаються рідко. Жаргонізовані лексеми з позитивним значенням, що оцінюють гарний зовнішній вигляд, демонструють толерантне ставлення мовця до об’єкта мовлення, тобто носія фізичної характеристики, яку він оцінює [9: 93].

Для опису були вибрані наступні лексеми з відповідних жаргонних словників, що вже поділені за тематичними групами і подані таблицею (табл. 3.1).

Дивлячись на дані таблиці, можна почати говорити про певні національні стереотипи, що відобразилися у мові. Перш за все, треба зазначити, що лексеми реалізують своє значення в залежності від контексту, що дає змогу говорити про полісемію. Також лексемі можна надати певного забарвлення за допомогою ілокутивної сили або інтонації. Мета висловлювання відповідно визначає і вокабуляр, тобто словниковий інвентар, з якого суб’єкт мовлення буде брати слова або вирази для вираження свого ставлення щодо об’єкта мовлення.

Вокабуляр за темою «ružna/odvratna» часто застосовує такі архетипи дійсності, що викликають у суб’єкта мовлення асоціацію з чимось страшним, не приємним, незграбним. Така тематична група послуговується словами, що первинно означають тварин (aligatorka, akrep, sovuljaga i т.д.), суспільні реалії (grob, grobljeiт.д.), предмети побуту (ašov), терміни на позначення хвороб (gonoreja)і т.д.

Лексеми, що використовують для позитивної оцінки, а саме з тематичних груп «lepa/privlačna/zgodna», використовують ті слова і словосполучення, що, відповідно, спрямовані на викликання у суб’єкта мовлення позитивних асоціацій, піднесення настрою, в деякій мірі захоплення. Так, наприклад, в цій групі є слова, що первинно значать їжу (bonbona, mamdarina, meso, breskva), іграшки (barbika), деякі тварини(mačka, labud, riba), зброя чи піротехніка (bomba, puška)і т.д.

У випадку, коли мовець оцінює конкретний зовнішній параметр, то тут також треба зважати на контекст: чи він хоче це висміяти, чи хоче зробити комплімент. Але зазвичай це категоризується як відхилення від норми, вада, а тому й надається негативна оцінка. Для вираження такого ставлення, мовець застосовує метафоризовані лексеми, що можуть нести в собі або полісемічне значення (džora, bedevija, daska, devetka), або ж створене нове значення за допомогою слово- чи осново складання (sisovisan, špicinoga, žena-mačo).

Також варто зосередити увагу на окремих випадках, коли носії сербського жаргону переносять у цей пласт лексики свої реалії.

Наприклад звернемо увагу на вираз «vojni poziv», що несе в собі значення «ružna». Фраза перекладається як «воєнний призов». Для сербських молодиків служіння в армії вже давно мислиться як щось жахливе, що триватиме довгий проміжок часу, тому це поняття автоматично викликає негативні асоціації. Якщо використати вираз не змінюючи значення для опису дівочої зовнішності, то вона автоматично постає для суб’єкта мовлення як щось страшне і небажане.

Цікавим випадком можна вважати слово «rusija», що в жаргоні реалізується не як топонім, а як іменник на позначення жінки з пишними формами. Це свідчить про національний стереотип. Тобто можна зробити висновок, що російська жінка уявляється сербами як особа, що має пишні груди та великі сідниці. Також можна відштовхуватися, так би мовити, від територіальної ознаки: Російська Федерація територіально дуже велика, тому і можна ототожнювати «велику» жінку з пишними формами з Росією. Цей образ вони, напевно, переносять і на інших жінок із відповідними параметрами.

Цікавими є лексеми, що первинно співвідносяться з ракією, а саме: «kazana» і«otrovnjača».

Первинно «kazana» - приміщення, де готується ракія, а в жаргоні – неприваблива жінка. Можливо, серби первинно мають на увазі підпільне приготування неякісної ракії, що не є прийнятним. Звідси перенесена лексема і має відповідне жаргонне значення.

У випадку з «otrovnjača» є спірними, так як первинно значить «mehurasta žlezda kod nekih insekta», «zla žena», «vrlo jaka rakija». Питання чому в жаргонних словниках це слово подається зі значенням «vrlo lepa devojka» є спірним. Можливо варто посилатися більше на значення, що пов’язане з ракією, що викликає позитивну реакцію у сербів.

Таблиця 3.1

Тематична група

Лексеми, дефініція

Первинне форма/значення

Спосіб утворення

Ružna

akrep – ružna devojka

akrep - скорпіон

метафоризація

aligatorka – ružna devojka

aligator - алігатор

метафоризація, словотвірний формант -ka

ašov – ružna devojka

ašov - залізна лопата

метафоризація

aždaja – ružna devojka

aždaj - дракон

метафоризація

divča - ružna devojka

droplja/dropljača - ružna devojka

droblja – дрохва (птах)

метафоризація

džidžana - ružna devojka

džidža - бряскальця

метафоризація, словотвірний формант -ana

džuglja - ružna devojka

gabor/gaborka - ružna ženska osoba

rugoba - мерзота

словотвірний формант -ka

gonoreja - ružna devojka

gonoreja - гонорея

метафоризація

grob - ružna ženska osoba

grob - могила

метафоризація

groblje - ružna ženska osoba

groblje - кладовище

метафоризація

grabarka- ružna ženska osoba

grabarka – отруйна змія

метафоризація

kazana - ružna devojka

kazanica – приміщення для приготування ракії

метафоризація

korča - ružna devojka

korča - вид народної гри

метафоризація

krampača - ružna ženska osoba

kramp - кирка

метафоризація, словотвірний формант -ača

kramp - ružna devojka

kramp - кирка

метафоризація

krš - ružna devojka

krš - скеля

метафоризація

lopata - ružna devojka (sa velikima stopama)

lopata - лопата

метафоризація

neopevana - ružna devojka

opevati - оспівати

транспозицію вання, наділення негативним значенням часткою «не», словотвірний формант -ana

pepeljаra - ružna devojka

pepeljara - попільничка

метафоризація

porpa - ružna devojka

raga - ružna devojka

raga - худий, старий кінь

метафоризація

ružnjača - ružna ženska osoba

ružni (-a, -o) - потворний

словотвірний формант –ača, транспозицію

skot - ružna devojka

skot - скіт

метафоризація

sovuljaga - ružna ženska osoba

sovuljaga - філін

метафоризація

šinter/šinterka - ružna devojka

sinter - живодер

метафоризація, словотвірний формант -ka

štakor - ružna ženska osoba

štakor - криса

метафоризація

veštica - ružna ženska osoba

veštica - відьма

метафоризація

vojni poziv – ružna žena

vojni poziv – воєнний призов

метафоризація

Lepa

avion – vrlo lepa devojka

avion - літак

метафоризація

barbika – lutkasta lepotica

barbi – лялька Барбі

метафоризація, словотвірний формант -ka

bomba – vrlo lepa devojka

bomba - бомба

метафоризація

bombona – lepa devojka

bonbona - цукерка

метафоризація

breskvica – lepa devojka

breskva - персик

метафоризація, словотвірний формант -ica

klinceza – lepa devojka

kosmička pička - vrlo lepa ženska osoba

labud - vrlolepa ženskaosoba

labud - лебідь

метафоризація

mandarina – lepa devojka

mandarin – мандарин (дерево)

метафоризація

meso – lepa ženska osoba

meso – м'ясо

метафоризація

otrovnjača - vrlo lepa ženska osoba

otrovnjača – дуже міцна ракія

метафоризація

parče - lepa ženska osoba

parče - шматок

метафоризація

što je pica! - što je lepa devojka!

rasna/rasnulja – lepa devojka

словотвірний формант -ulja

ribetina – krupna ženska osoba, lepotica

riba - риба

метафоризація

samana – lepa devojka

topovnjače - lepa žena

topovnjače – воєнний човн

метафоризація

Debela

bedevija – debela žena

bedevija - арабська кобила

метафоризація

fetulja – debela devojka

fat – (eng) - товстий

словотвірний формант –ulja, транспозицію

krava - debelaženskaosoba

krava - корова

метафоризація

mesište - debelažena, punačka

meso – м'ясо

метафоризація, словотвірний формант -ište

oklopnjača - odeblja devojka

oklopni - броньований

метафоризація, словотвірний формант -ača

regal - debelažena

ribetina – krupna ženska osoba, lepotica

riba - риба

метафоризація

rusija - krupnaženskaosoba, ženasavelikimgrudima i velikimzadnjicom

Rusija - Росія

метафоризація

ženetina – krupna žena

žena- жінка

Mršava

džora – mršava devojka

džora - худа свиня

метафоризація

koštana – mršava devojka

košt - кістка

словотвірний формант -ana

metla - visoka – mršava devojka

metla - мітла

метафоризація

motka – visoka mršava devojka

motka - палка

метафоризація

soliterka - visoka i mršava devojka

žirafa - visoka i mršava žena

žirafa - жираф

метафоризація

Niska

pičić - devojka niskog rasta

pičorak - devojka niskog rasta

Visoka

čaplja - visoka devojka

čaplja - чапля

метафоризація

kamila - visoka i troma žena

kamila - верблюд

метафоризація

metla - visoka – mršava devojka

metla - мітла

метафоризація

motka – visoka mršava devojka

motka - палка

метафоризація

prakljača - visoka žena

prakljača - скалка

метафоризація

soliterka - visoka i mršava devojka

soliter - багатоповерхівка

метафоризація, словотвірний формант -ka

žirafa - visoka i mršava žena

žirafa - жираф

метафоризація

Sa malimgrudima

daska/daskara - mršava devojka, devojka s vrlo malim grudima

daska - дошка

метафоризація, словотвірний формант -ara

Sa opuštenimgrudima

sisovisan - žena s opuštenim grudima

visiti – висіти
sisa - груди

основоскладання

Sa velikimgrudima

devetka - žena s velikim grudima

devetka -ракія від 9 градусів

метафоризація

kravulja - žena s velikimgrudima

krava - корова

метафоризація, словотвірний формант -ulja

mlekulja - ženasavilikimgrudima

mleko - moloko

метафоризація, словотвірний формант -ulja

rusija – krupna ženska osoba, žena sa velikim grudima i velikim zadnjicom

Rusija - Росія

метафоризація

simentalka – ženska osoba s velikim grudima

simentalka - корова симентальної породи

метафоризація

sisar – ženska osoba s velikim grudima

sisar - ссавець

метафоризація

Sa velikimzadnicom

guzarka - ženska osoba sa velikom zadnjicom

guzica - дупа

gužičarka - ženska osoba sa velikom zadnjicom

guzica - дупа

kantača - žena sa velikom zadnjicom

kanta - дупа

словотвірний формант -ača

nazadna - ženska osoba s velikom zadnjicom

prknjara/prknjača - žena sa velikom zadnjicom

prkno - дупа

словотвірний формант –ača, словотвірний формант -ara

Sa istaknutimzadnicom

trćosava – žena sa istaknutim zadnjicom

Privlačna

maca/macana - privlačna devojka

maca - кішечка

метафоризація, словотвірний формант -ana

mačketina - vrlo privlačna devojka

mačka -кішка

метафоризація

Zgodna

dobra (riba/mala/...) - zgodna devojka

komat/komad - zgodna žena

komat - шматок

метафоризація

ks-ks - zgodna devojka

звуконаслідування

margarin - zgodna ženska osoba

margarin - маргарин

метафоризація

mačka - devojka, zgodna devojka

mačka - кішка

метафоризація

puter/ puter ženska - zgodna ženska osoba

puter/putar – охоронець доріг

puška - zgodna devojka

puška - рушниця

метафоризація

šunka - zgodna ženska osoba

šunka - шинка

Izazvaniizgled

ajkula – devojka vrlo izazvanog izgleda

ajkula - акула

метафоризація

Sa tankimnigama

špiconoga - devojka sa tankim nogama

špica – спиця
noga - нога

метафоризація, основоскладання

štakara - devojka sa tankim nogama

štaka - костиль

метафоризація, словотвірний формант -ara

Odvratna

smradulja - odvratna devojka

smard - сморід

словотвірний формант -ulja

Nosi naočare

naočarka - žena koja nosi naočare

naočare - окуляри

словотвірний формант -ka

Sa razvijanommuskulaturom

žena-mačo - ženska osoba sa razvijanom muskulaturom

žena - жінка
mačo - мачо

словоскладання

Plavuša

plavacupi – plavuša

žujka – plavuša

Висновок

Отже, підсумуємо все вище сказане.

Жаргон – це мова вузьких кіл людей, що об’єднані спільними інтересами та родом занять і ставлять собі за мету, перш за все, шифрувати свою розмову, зробити її незрозумілою для інших. Жаргон є динамічним, він завжди актуальний, так як завжди знаходиться під впливом сучасних реалій, явищ дійсності; є лаконічним, бо спрямований на економію мовних зусиль, і часто послуговується метафоризацією. Такі природні особливості зумовлюють варіативність мови.

Поряд із жаргоном функціонують поняття «арго» і «сленг», але їх не слід вживати як взаємозамінюючі терміни, бо жаргон як поняття ширше ніж арго (характерний для більш закритих груп осіб) і вужче ніж сленг (не закріплений за чіткими групами людей, є інтегрованим).

Жаргон також не варто сприймати як лайку. Лайка – татуйований пласт лексики, що має на меті виразити, зазвичай, негативне ставлення по відношенню до співрозмовника або предмета/явища дійсності і є порівняно сталим пластом лексики.

З а видами жаргон поділяється на професійний, субкультурний та молодіжний субмови. Якщо для професійного жаргону характерні шаблонність та перебільшення, то для опозиційних до нього субкультурному та молодіжному жаргонам притаманні високий ступінь метафоризації, динамічність, незрозумілість для інших та нечіткий поділ власне між цими видами жаргону, що дає право говорити про «спільний жаргон».

Із власне сербського жаргону виділяють наступні: шатровачки, що є популярним серед молоді різних поколінь, що свідчить про динаміку змін цього виду жаргону, і твориться, здебільшого, за допомогою метатези; фраєрський жаргон, що характеризується легковажністю; макаронічна мова србліш або ж англосрпски, що характерна більш для сербів-емігрантів; утровачки, що був поширений у 90-их роках минулого століття і творився за допомогою усічення і складань; та белградський, відповідно новосадський та загребський жаргони.

В сербському жаргоні в аспекті оцінювання зовнішності рідко маркуються позитивні значення і, відповідно, частіше негативні. Носій сербського сучасного жаргону буде негативно оцінювати будь-які відхилення від норми у зовнішності, навіть якщо ці параметри можуть бути сексуальними та привабливими.

За даними таблиці можна прослідкувати, що, дійсно, лексем, що мають на увазі негативну оцінку жіночої зовнішності набагато більше. Дуже популярним прийомом жаргонізації є метафоризація. Продуктивними словотвірними формантами у творення нових слів є суфікси –ak, -ica, -ača, -ara, - ulja, -ana. Популярними прийомами безафіксального творення похідних слів є також осново- та словоскладання.

Курсова робота студента ІІ курсу

Петрова Микити Миколайовича

Науковий керівник: доц. Д. Айдачич


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

· Бугарски Р., Жаргонски изазови лексикографије // Научни састанак слависта у Вукове дане. - 32/1, 2004. - С. 136-146.

· Бугарски Р., Српски жаргон између лексикона, граматике и стила // Научни састанак слависта у Вукове дане. - 33/1, 2004. - С. 81-87.

· Василијевић Д., Експресивна лексика за изражавање позитивног става говорника у српском и украјинском омладинском жаргону // Славистика, Белград, 2012.

· Жельвис В. И., Поле брани: Сквернословие как социальная проблема, Москва: Научно-издательский центр «Ладомир», 2001.

· Јовановић Ј.,Ожаргону, ЈеленаЈовановић //Српскијезик- Год. 9, бр. 1-2, 2004.

· Левин Ю. И., Об обсценных выражениях русского языка // Russian Linguistics, 1986.

· Орлова Н. О., Сленг VS Жаргон: Проблема дефиниции, Ярославль 2004.

· Пустојић З., Жаргон младих, Кикинда, 2008.

· Ристић С., Експресивна лексика у српскомјезику:теоријске основе и нормативно-културолошкиаспекти. - Београд, 2004.

· Ристић С., Нормативна питања у вези са лексиком разговорног језика /. - Подгорица, 1997.

· Ставицька Л. О., Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. Київ: Критика, 2005.

· Ставицька Л. О., Українськамова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників. Київ: Критика, 2008.

· Хлебец Б.,Енглеско-српски српско-енглески речник сленга, Београд, 2011.

· Antоnijević D., Kako shvаtiti ženski pol: žargonski izrazi o ženi // Mapiranje mizoginije u Srbiji. - Beograd: Asocijacija za žensku inicijativu, 2000. - s. 89-95.

· Bovan, V., Tajni jezici radnika Sredske i Sirinića // Glasnik Muzeja Kosova, Priština, XI. - s. 113-131.

· Bugarski R.,Žargon: lingvistička studija,Beograd, 2003.

· Dobrota J Žargon / Jelena Dobrota, //Rečnik književnih termina / [glavni i odgovorni urednik Dragiša Živković]. - Beograd: Nolit, 1985. - S. 894.

· Đorđević, T.R., Beleške o tajnim jezicima u Aleksincu // Karadžić, Aleksinac, II/8-9. - С. 156-164.

· Gerzić B., Gerzić N., Rečnik savremenog beogradskog žargona: preko 4500 žargonskih reči i izraza, Beograd, 2002.

· Mihajlović. V., Jedna crtica Sime Milutinovića kao podatak Vuku za članak o 'gegavačkom' jeziku. Zbornik za slavistiku Matice srpske, Novi Sad,1980;

· Muranović A., Žargon kao oznaka grupnog identiteta / mentor IvanaSpasić: diplomski rad. - Beograd , 2010.

· Musabegović S., Žargon otpatka. – Sarajevo: Svjetlost, 1998;

· Pavlović, M.,Gegavački-šljepački jezik: (njegov odnos prema tajnim jezicima) // Raskidamo okove tame, zbornik radova u čast kongresa / II kongres slepih Jugoslavije, Beograd, 1952.

· Puškar N., O žargonu i žargonskim metaforama za ženu i muškarca u srpskom i hrvatskom jeziku // Slavenski jezici u usporedbi s hrvatskim. 3 / ur. Dubravka Sesar. – Zagreb, 2013.

На Растку објављено: 2014-01-16
Датум последње измене: 2014-01-16 21:26:39
Спонзор хостинга
"Растко" препоручује

IN4S Portal

Плаћени огласи

"Растко" препоручује