Христина Осідач

Світ дитинства у романі Данила Кіша “Ранні скорботи”

 

Книга Данила Кіша “Ранні скорботи” вийшла друком у Белграді 1969 року. Це твір розпочинає так званий “родинний цикл”, до якого входять ще дві книги: “Сад, попіл” та “Клепсидра”. Усі ці твори об`єднує тема Другої світової війни та повоєнних років. Центральною фігурою є Андреас Сам, вихідець із єврейської родини. Він став свідком жахливих подій, які мали місце у ХХ столітті, злочинів проти людства, скоєних Гітлером та його послідовниками, що були спрямовані на неарійські раси: сербів, євреїв, румунів, українців та інші народи. Дуже болючою для Кіша була втрата батька Едуарда Кіша, якого забрали до концентраційного табору. Така ж доля спіткала і батька його героя Андреаса Сама.

Автор “родинного циклу”, cпираючись на свій гіркий досвід, ставить собі за мету закарбувати у художній літературі ті події, які довелось пережити йому самому, передати у своїх творах те, що допоможе побачити людству справжнє обличчя та наслідки воєн, що точаться й сьогодні, застерегти його від можливої катастрофи у майбутньому. У творах “Ранні скорботи”, “Сад, попіл”, “Клепсидра” Данило Кіш засуджує війну й обстоює гуманістичні засади життя. Вони є свідченням того, що й на тлі розпалу війни та розрухи повоєнних років письменники відновлювали й плекали духовні скарби людства, обпалені полум`ям цієї катастрофи.

Кіш розповідає нам про той період у житті, коли дитина проходить певний шлях розвитку, коли Андреас з дитини поступово стає хлопчиком, а згодом і юнаком. Він у той час засвоює правила суспільства, в якому живе, у нього формується мислення, поведінка, власна думка, система життєвих

цінностей - усі ці фактори, беззаперечно, необхідні для формування індивідуальності. Звичайно, цей процес є не простим.

Цікаво є те, що ранні скорботи є найдовшими та найболючішими, а пояснюється це тим, що вони є першими. Завдяки тим першим мукам особистість формується і стає сильнішою, але, на жаль, саме вони закарбовуються у пам`яті надовго, залишаючи по собі глибокі шрами в душі, які загоїти може тільки час.

У книзі йдеться про ранні скорботи, які є тільки початком, першим етапом випробовування долі, і про те, що ці скорботи будуть супроводжувати людину протягом усього життя. Кожному з нас хотілося б, щоб усі ці неприємні спогади були тільки сном, маренням, а не жорстокою дійсністю. Відомо, що дитячий погляд і сприйняття відрізняється від дорослого. Можливо, дитина не до кінця усвідомлює перешкоди, які випали їй на життєвому шляху, і це дає їй сили боротися за своє майбутнє, а у зрілому віці людина пригадує і аналізує свої вчинки, прагне повернутися назад у минуле, все змінити, виправити.

Андреас Сам дуже рано відчув на собі жорстокість навколишнього світу, його сурові закони. Мабуть, це було б нормальним, адже він теж людина і не став винятком з правил, але дивним видається те, що він ніколи не робив того, що хотів. Дитинство – це найщасливіша пора, коли дитя ще насолоджується безтурботним життям і не переймається проблемами дорослих, а от у „Ранніх скорботах” усе навпаки, Андреас дуже швидко

подорослішав, він залишився сам-на-сам із навколишнім світом, але ця боротьба була несправедливою, адже він був лише дитиною, а світові не було до цього діла. Найжахливішим є те, що з того часу світ не змінився, а, можливо, навіть став гіршим,набравши лише інакших форм.

“Ранні скорботи” розпочинаються ліричним оповіданням “З осені, коли починаються вітри”, яке є своєрідним вступом до цілої книги.

Назва цього оповідання більше схожа на назву увертюри. Автор повідомляє нас про пору року – осінь, але Кіш нічого не згадує про закінчення літа, про початок робіт, які зазвичаї приходять з осінню (сільськогосподарські роботи, початок навчального року, приготування до зими). Письменник використовує тільки певні символи, передає чаруючу атмосферу вулиці, де бавиться хлопчик. Він дає нам зрозуміти, що це вже останні миті безтурботного дитинства, що попереду головного героя чекають зміни, символом яких є осінь.

Андреас має і свій погляд на смерть. Дитяча думка є настільки вільною у своєму польоті, що без упереджень обирає собі як тему для роздумів найстрашніший момент у житті кожної людини, від якого ніхто не застрахований. Усі ми свідомі того, що він точно прийде, але ніхто не знає, коли саме і що нас чекає після смерті. Андреасу ці відчуття були ще незнайомі, він без остраху роздумує про смерть та біль, який є її вічним і невтомним супутником, роздумує так щиро, що жодна старша і досвідченіша людина не наважиться на такий крок.

У наступному оповіданні “Вулиця чудових каштанів” ми дізнаємося про те, що Андреас шукає своє загублене минуле, своє втрачене дитинство. Головний герой розпитує перехожих та нових мешканців міста про вулицю (Бемова улица), де він жив, про свою хатину, колодязь. Автор звертає увагу читача на мотив каштанів, які для Андреаса Сама стали символом минучості, плинності, зміни. Він ніяк не міг повірити у те, що така кількість дерев щезла безслідно, гадає, що повинно було залишитися хоч одне маленьке деревце.

Для Сама каштани були символом надії на те, що, якщо йому вдасться знайти хоч сліди зрубаних дерев, у нього буде надія віднайти усе, що він

втратив у роки війни. Усі його пошуки закінчуються безуспішно.

Зникли усі свідчення його дитинства, зникла хатина, в якій він жив із батьками та сестрою. Він з острахом дізнається про те, що на тому місці, де знаходилося його помешкання, тепер живе у своєму будиночку професор Смердел. Каштани знищила війна, люди чи просто час.

Андреас наполегливо намагається знайти докази свого дитинства, кличе на допомогу всі свої спогади, розмовляє з людьми і розпитує, куди все зникло. Пошук споминів утраченого дитинства, правди, ранніх скорбот є не тільки провідною темою цього оповідання, а й цілої книги.

З оповідання в оповідання, з речення в речення змішуються різні картини, у більшості випадків страхітливі, і тільки час від часу спокійні, гармонійні. Саме таким чином автор створює ефект присутності сну в романі. Анді, незахищений від проблем дорослого світу, зайнятий своїми пошуками, не розрізняє реальне життя і сон. Таке переплетення страхіть та блаженства снів, пережитих особисто письменником чи переказаних кимось іншим, є дуже важливим для “Ранніх скорбот” і є однією з провідних рис творчості Данила Кіша. Непомітно для себе читач поринає у особливий, захопливий, ще нікому непізнаний, невідкритий до кінця світ сновидінь, який зачаровує своєю поетичністю, безмежністю, універсальністю. Існує багато шляхів, щоб потрапити у цей світ, але Кіш використовує деякі моменти зі своєї біографії, надаючи їм нової літературної форми. Він впевнений у тому, що дитячий погляд на світ є особливим, поетичним. Письменник віддає перевагу невинності та наївності, а не досвідченості. У кінці кінців Андреас остаточно заплутується, він не може відрізнити дійсність від сну.

“Ранні скорботи” належить до тих рідкісних книг, у яких автор так

багато уваги приділяє загадці людських снів, їх таємничості,глибині, походженню. Читаючи цей роман, можна відчути, що потрапляєш до іншої дійсності, де панують закони, яких людина не створює, а може їм тільки підкорятись, усвідомлюючи свою слабкість перед чимось вищим за неї. Інколи у читача складається враження, що сон – одна з можливостей втекти від реального світу, його проблем, вирушити на пошуки блаженства, істини, іншого життя, яке буде сповнене духовним, а не матеріальним

благом. Через свою книгу Кіш розповідає читачам про те, що сни насправді мають свого володаря, про якого людина не знає, що вони є чиєюсь чужою власністю. Сни не належать нам до кінця, хоча є частиною нашої свідомості.

Роль батьків у вихованні дітей є дуже важливою, але обставини складаються так, що Анді до кінця так і не пізнав, що таке батьківська любов.

Герой Кіша не втрачає надії і чекає на повернення батька. Три дні і три ночі через село йшли солдати, а за ними у самому кінці їхав подорожній. Анді використав цю нагоду, щоб розпитати іноземця, чи він часом не бачив батька, детально при цьому його описуючи.

Усе, що пов`язує його з батьком, – це кілька згадок та картина, вічно жива у його пам`яті – капелюх та ціпок Едуарда, листи і документи, спогад про лікарню, його від`їзд та гірке усвідомлення втрати близької людини.

Мати та сестра Андреаса з`являються майже у кожному оповіданні. На їхню долю випаде багато випробувань. Біль, страждання, голод, переслідування будуть постійно їх супроводжувати. Їхня незмінна присутність підсилює відчуття обтяженості, неповноцінності, які супроводжують хлопця, але він цього відкрито не показує.

Ця рання скорбота глибоко врізалася у пам`ять хлопчика, а згодом і юнака, не даючи йому спокою ні на мить. На протязі кількох років це відчуття не залишає його, головний герой вирішує вирушити на пошуки, щоб підтвердити самому собі, що все це йому не наснилось,а справді відбулося в його житті.

Чуттєвість є головним компонентом Кішевої оповіді у “Ранніх скорботах”. Він писав свій твір щиро та відкрито, як дитина. Письменництво для Данила Кіша є нічим іншим як передачею власного життєвого досвіду через літературу. А цей шлях у будь-якому випадку починається з дитинства. У ньому, а якщо бути точнішим, у спогадах про нього, заховані численні картини, які у майбутньому стануть основою магічного світу Кішевої поетичної прози.

Більшість оповідань у книзі наповнені любов`ю до природи. Андреас тонко сприймає навколишнє середовище, його звуки, запахи та емоції.

З перших днів життя дитина використовує свою чутливість у пізнанні світу, такого дивовижного, чудового та загадкового, але водночас такого жорстокого, чужого, відштовхуючого, наповненого жахом та стражданням.

Це відчуття є охоронцем первісної автентичної екзистенції, яка з часом, в процесі приходу усвідомлення жорстокої дійсності, неуникного впливу історії на життя людини, смертності кожної живої істоти, призводить до втрати чуйності. Страх смерті завжди живе з людиною, охоплює усе її єство. Він постійно переслідує нас у повсякденному житті, а уві сні - тільки інколи.

“Ранні скорботи” - це роман не тільки про формування молодої особистості у ранній фазі знайомства з зовнішнім світом, але й є твір, наповнений муками та скорботами, які супроводжують процес дорослішання Андреаса Сама. Події у книзі розвиваються у роки Другої світової війни. Данило Кіш зображує жахи тих воєнних діт, не використовуючи при цьому описів страшних сцен кровопролиття, страждання. Він передає всі нещастя того періоду через опис життя однієї маленької єврейської сім`ї.

Родині Андреаса Сама довелося пережити приниження, бідність, голод і, що є найжахливішим, втрату близької людини, голови сім`ї – Едуарда Сама. Головною зброєю Андреаса є дитячий погляд на все, що сталося з країною, родиною, з ним самим. Усі страждання Анді переживає у глибині своєї душі. Він відчуває себе самотнім та незахищеним створінням у незбагненному світі, що,не втрачаючи надії, шукає своє минуле Його мета - знайти своє дитинство, щоб підтвердити своє існування.

Данило Кіш у цьому романі зображує протиставлення зовнішнього світу та внутрішнього світу людини. Здавалося б, всі ці випробування, муки, які випали на долю головного героя, жорстокий світ, у якому він надто швидко подорослішав – усе це повинно було зробити його сильнішим духом,

але, мабуть, не добрим. У творі ж ми бачимо, що Андреас не тримає ні на кого зла, а, навпаки, любить людей, світ, життя. Ми бачимо, як довгі страждання породжують у серці людини безмежну доброту та любов.Лист молодшого Сама сповнений душевного тепла, смутку за всіма друзями і знайомими. Незважаючи на всі приниження, які Андреасу довелося знести, він не втрачає віри у щасливе майбутнє.

Автор “Ранніх скорбот” зобразив світ так, як його бачить дитина – Андреас Сам, а це означає, що вона не бачить причин та наслідків подій. Він бачить і пам`ятає тількі картини, звуки, запахи та емоції.

Світ в очах десятилітнього хлопчика одночасно є дивним і простодушним, часто досить жорстоким, не тільки по відношенню до дорослих, а й до самого Андреаса.

Зміна оповідної перспективи у наступних творах циклу дозволила показати інакші грані зображуваного світу дитинства, але саме “Ранні скорботи” залишаються прикладом автентичної розповіді про дитинство у творчості Данила Кіша.

 

 

Христина Осідач, Львівський національний університет імені Івана Франка

HrOsidach@gmail.com

На Растку објављено: 2010-01-12
Датум последње измене: 2010-01-12 20:36:52
Спонзор хостинга
"Растко" препоручује

IN4S Portal

Плаћени огласи

"Растко" препоручује