Деян Айдачич

Дарко Сувін як дослідник наукової фантастики

Дарко Сувін (нар. 1930), літературознавець, історик і теоретик наукової фантастики, європейської, американської та японської драматургії й культури взагалі, поет і перекладач, починаючи з 1990-их займається політичною епістемологією. Сувін закінчив англійську та французьку фіолологію на Філософському факультеті у Загребі, викладав на тому ж факультеті театрологію на Відділенні компаративної літератури від 1959 до 1967 р. Переселившись спочатку до США, працював у 1967-1968 рр. в університеті Масачусетс, а потім – до Канади, де викладав англійську літературу в МкГіл університеті в Монреалі від 1968 до 1999 р.. Коли пішов на пенсію, повернувся до Європи і тепер живе в італійському містечку Лука. Свою бібліотеку передав як легат міланському Університету.

Перші тексти про наукову фантастику Дарко Сувін почав публікувати хорватською мовою у другій половині п’ятдесятих років 20-го століття. Серію текстів про утопію та наукову фантастику він зібрав у книзі “Od Lukijana do Lunjika: Historijski pregled i antologija naučne fantastike” (1965). Ця книга і сьогодні актуальна як вибором авторів західної та радянської традиції, так і аналізом та коментарями до їхніх творів. Крім перекладів, виданих у згаданій книзі, Сувін переклав також два романи: Джона Уіндема “День триффідів” (переклад 1961 – “The Day of the Triffids” 1958) та Джеймса Бліша “Засіяні зірки” (переклад у співавторстві з Трудою Сувін (1967 р.) – Seedling Stars, 1957).

Праці Дарка Сувіна про наукову фантастику часто спочатку виходили у наукових журналах і збірниках, а потім в авторських книгах, які публікувалися у найвидатніших видавництвах “Metamorphoses of Science Fiction: On the Poetics and History of a Literary Genre” (1979, Yale University Press, а потім з’являлися видання французькою, німецькою, іспанською, італійською та японською мовами), “Victorian Science Fiction in the U. K.: The Discourses of Knowledge and of Power” (1983, G.K. Hall), “Positions and Presuppositions in Science Fiction” (1988, Macmillan). Дослідження Сувіна та його інтерпретації наукової фантастики від початку спиралися на ліві, недогматично марксистські ідеї, отже в них важлива присутність ідей Маркса, Блоха, Бенямина, Брехта та Грамшія, а також сучасників Джеймсона, Анжено, Уоллерстайна. Присутність активної суспільної позиції та заангажованості значно посилюється протягом 1990-их років, коли Сувін звертається у своїх текстах до творчості багатьох авторі, які критично розглядають напрями суспільних змін та соціологічно й філософськи аналізують події у сучасномому світі.

Значущим є особистий внесок Сувіна та його генерації у надання науковій фантастиці, якій протягом шістдесятих та семидесятих років приписували знецінюючі етикетки тривіальної і популярної літератури, важливості об’єкта серйозних досліджень в академічних середовищах. Сувін творчо вбудує теорію російського формаліста Шкловського в ідею про наукову фантастику як жанр "пізнавального одивнення", підводячи пізнавальне одивнення до рангу формотворчого принципу жанру. У підходах Сувіна до поетики й ідей наукової фантастики очевидні спроби розглядати наукову фантастику як фікційні твори, а також як факти суспільного життя, які опосередковано виражені в ній. Одне з ключових понять у текстах Дарка Сувіна –Novum. Це "пізнавальна інновація… тоталізуюче явище або відношення, яке відступає від письменницької – і передбаченої читацької – дійснісної норми" [3,72]. Дарко Сувін – великий носій ідеї близькості Утопії, Дистопії та наукової фантастики, яка ламає звичайні філологічно-жанрові поділи. Сувін аргументовано наполягає на їхньому тісному зв’язку. У прочитанні наукової фантастики критик пропонує розуміти текст як параболу, а не як футурологічну екстраполяцію.

Дуже вагома також праця Дарка Сувіна як спів-редактора (1973-1981) журналу “Science Fiction Studies”. Це видання високо підняло стандарти писання про наукову фантастику, сприяло розробці термінологічного апарату, дискусійно-полемічного підходу, серйозних аналітичних трактувань та суспільної заангажованості. На сторінках цього журналу публікувалися не тільки найвидатніші критики НФ, але й такі автори, як Дик, Лем, Рас, Ділени, Ле Гуін. Сувін із Р.Д. Муленом редагував також дві збірки текстів з цього журналу за 1973-1975 та 1976-1977 роки. Він підготував спеціальні випуски про наукову фантастику в журналах “Književna smotra”, 1982, ном. 46, а також в “Chung-Wai Literature Monthly” (Taipei 1994). В Ιталії він був редактором спеціальних збірників “Distopia oggi” (2004) i “US SF and War / Militarism” (2005).

На відміну від більшості інтерпретаторів НФ Сувін не занедбував американської та англійської НФ на рахунок слов’янської, ані навпаки. Та більше того – англо-американському читачеві Сувін наблизив своєю редакторською роботою НФ з радянського блоку (тематичний випуск “Canadian-American Slavic Studies”, 1984, но.1-2), передмовою до перекладу “Соляріса” та авторськими текстами – твори Станіслава Лема. Творчість Лема Сувін дуже цінує і вважає його одним із стовпів світової фантастики, хоча не погоджуєтсья із неувагою Лема до суспільних аспектів та впливу людини на уявлення майбутнього. У своїх текстах хорватський дослідник згадував фантастів М. Булгакова, Г. Альтова, Д. Біленкіна, А. Днєпрова, С. Гансовсьского, Г. Гора, А. і Б. Стругацьких, А. Толстого, Е. Замятіна, Карела Чапека та ін. В західній традиції він просував теоретичні розробки Бахтіна, Лотмана, Проппа, Шкловського Яжембського та ін. Сувін багато разів повертався і розглядав твори таких авторів, як Томас Мор, Вільям Моріс, Уеллс, Замятін, Степлдон, Ле Гуін, Лем, брати Стругацькі, Ф. Дик, а пізніше К.С. Робінсон, Холдеман, Мічисонова.

Будучи палким прихильником наукової фантастики, саме тому що у ній присутній Novum і критичний підхід до дійсності як потенційно притаманна риса жанру, Сувін – противник впливу чи "героїчної", чи "horror" Fantasy літератури, яку він вважає схованкою маргіналізованих та зневірених верств, які забиваються у видумані світи та вже не готові боротися за зміну самої дійсності (у деяких останніх есе все ж таки помічає новум у Fantasy творах Ле Гуін і Мьєвілл). Cyberpunk твори, на думку Сувіна, розп’яті між утопією та ідеологією, і переважно є вираженням технократичного тиску. Суспільна позиція Сувіна очевидна також у його книгах і студіях про Бертолта Брехта, а також у книгах, присвячених суспільним питанням.

Сувін у 1980 р. отримав нагороду Пілігрим від "Science Fiction Research Association". З деяких текстів Сувіна помітні його близькі контакти з сучасними велетнями наукової фантастики. Проте найбільше визнання Дарку Сувіну приносять цитати з його праць та посилання на нього літературознавців, які пишуть про фантастку, та стурбованих мислителів, що пишуть про суспільно-економічні події сучасності. У 2009 р. в Белграді вийшла друком книга Дарка Сувіна “Naučna fantastika, spoznaja, sloboda”, яка є вибором його текстів з 1969 по 2007 р.

Література

  1. Learning from Other Worlds. Estrangement, Cognition and the Politics of Science Fiction and Utopia. Edited by Patrick Parrinder, Liverpool, Liverpool University Press, 2000.
  2. Suvin D. Metamorphoses of Science Fiction: On the Poetics and History of a Literary Genre. – New Haven and London, 1979.
  3. Suvin D. Naučna fantastika, spoznaja, sloboda. – Beograd, 2009.
  4. Suvin D. Od Lukijana do Lunjika: Historijski pregled i antologija naučne fantastike. – Zagreb, 1965.
  5. Suvin D. Positions and Presuppositions in Science Fiction. – Kent OH, 1988.
  6. Suvin D. Victorian Science Fiction in the U. K.: The Discourses of Knowledge and of Power. – Boston, 1983.

The text presents the research and editorial work of Darko Suvin, literary critic, historian and theorist of science fiction and his contribution to the understanding of SF works.
Key words: Darko Suvin, science fiction, theory of SF, history of SF, Novum, parabola

В тексте представлена исследовательская и редакторская деятельность Дарка Сувина, литературоведа, историка и теоретика научной фантастики и ево вклад в понимание произведений этого жанра.
Ключевые слова: Дарко Сувин, научная фантастика, теория НФ, история НФ, Новум, парабола

Деян Айдачич Дарко Сувін дослідник наукової фантастики // Компаративні дослідження слов'нських мов і літератур. Пам'яті Леоніда Булаховського. Спеціальний випуск, Київ, 2009. – с. 234-237

На Растку објављено: 2009-10-28
Датум последње измене: 2009-10-28 14:24:40
Спонзор хостинга
"Растко" препоручује

IN4S Portal

Плаћени огласи

"Растко" препоручује