Том 2

Збірник молодих сербістів = Зборник младих србиста

Редактор Деян Айдачич. Том 2. – Київ, «Освіта України», 2017. – с. 118.
ISBN 978-617-7480-65-4

Зборник младих србиста представља радове са Скупа младих србиста (Міжнародна конференція молодих сербістів) одржаног 19. априла 2017. на катедри за словенску филологију Института филологије Кијевског националног универзитета „Тарас Шевченко“. Објављивање зборника је омогућио Владимир Рибић.

Зміст / Садржај

Мовознавство

Агата Скупин(Гдањск): Метонимија у творби речи на примеру српских назива инсеката 5-12.
У статті досліджується явище метонімії на прикладі сербських назв комах. З”ясовується роль і місце метонімії як у різних семантичних стосунках між вихідним і похідними словами, так і у формальних відносинах – творенні найменувань виконавців дій.

Jakub Švat(Lođ): Jezik kojim se reklamiraju knjige Analiza na primeru knjiga iz oblasti popularne psihologije u on-line knjižari www.laguna.rs 13-54.
У центрі уваги — мова рекламних текстів з популярної психології сайту сербського видавництва «Лагуна» з точки зору реалізації у них мовленнєвих стратегій, скерованих на переконання читачів. Зокрема, особливої ваги набувають анотації (blurbe), візуальні повідомлення, підбір лексики.

Јулија Шаповал (Кијев): Колоративи у „Књизи о Микеланђелу“ Милоша Црњанског 25-31.
У статті досліджуються колоративи у художньому тексті Мілоша Црнянського „Књига о Микеланђелу“. Пропонується аналіз лексем на позначення одиниць кольорової гами із з”ясуванням їх художньо-образного значення у літературному творі та виявленням і описом 8 функції колоронімів.

Malgožata Pabih (Lođ): Poređenje izabrane odbojkaške terminologije u poljskom i srpskom jeziku 32-46.
У статті пропонується порівняльний аналіз спортивної лексики тематичної підгрупи “Волейбол“ у польській і сербській мовах (одбојка – piłka siatkowa, siatkówka). Звертається увага на похідні лексеми (одбојкаш – siatkarz, одбојкашки – siatkarski), вмотивованість деяких лексем (серб. коректор, упијач, пецање або поль. czapa, środkowy), семантику, ступінь адаптації запозичених лексем у обох мовах (serve smash, time-out, block).

Elžbjeta Benkovska (Gdanjsk): Rituali poljskih i srpskih fudbalskih navijača 47-55.
У статті аналізуються подібності та відмінності між ритуалами польських і сербських уболівальників, що пов”язані зі спортивним матчем (sacrum). У мовленні відображене особливе ставлення вболівальників до матчу, коли вони у футболках або з шарфами з логотипом своеї улюбленої команди йдуть на стадіон, співають різних піснень, готують хореографічні номери, показують чи викугують слогани, несуть факели.

Літературознавство

Јана Сергатјук (Кијев): Свети Сава у српским народним легендама 56-59.
Народні оповідання про святого Саву з книги сербсьского історика та фольклориста Володимира Чоровича Пятдесят легенд про св. Саву, поділені за тематикою на десять груп (Сава і дияволи, Сава як учитель, Сава і ремесла, Сава як творець, Сава карає грішників, Сава і справедливість, Сава і чудеса, Савини благослови, Сава і віра, Сава щось забирає). Пропонується аналіз образу святого Сави у рамках кожної групи оповідань.

Лола Д. Стојановић (Београд): (Де)конституција идентитета у «Швабици» Лазе Лазаревића 60-79.
Мета даного дослідження – розглянути питання будови ідентичності у випадку переплетення різних дискурсів у оповіданні Швабица Л. Лазаревича. З одного боку, аналізується, мова героя у патріархальному дискурсі та спосіб формування у ньому особистості. З іншого боку, аналізується мова еротичних та емоційних переживань героя, із звертанням уваги на зміни, які дискурс любові справляє на формування ідентичності. Формування ідентичності проаналізовано з точки зору теорії французького теоретика семіотики Ролана Барта.

Соломія Федорчук (Львів): Комедія Браніслава Нушича «Пані міністрова» сьогодні 80-87.
П’єса cербського Браніслава Нушича «Пані міністрова» про раптове та неймовірне перевтілення звичайної домогосподарки Живки Попович на можновладицю, яка вважає, що може вирішувати державні справи, не втратила своєї актуальності й сьогодні. Авторка статті аназізує постановку комедії у Львівському драматичному театрі ім. Марії Заньковецької (2013) та її переосмислення.

Соломія Петровська (Львів): «Зоряна мантія» Мілорада Павича як роман-гороскоп: особливості художнього задуму 88-92.
Автор вказує на значну роль, яку сербський письменник Мілорад Павич надав читачеві пропонуючи нове можливості творчого читання. Роман-гороскоп M. Павич Зоряна мантія: астрологічний путівник для непосвячених („Звездани плашт“) складається з дванадцяти оповідань, кожне з яких за назвою і тематично відповідає одному знакові Зодіаку. Крім того, розповіді, що пов'язані темою кохання, героїнею та рядом спільних мотивів в різних оповіданнях утворюють унікальний літературній твір.

Олена Деркач (Львів): Світ дітей та дорослих у оповіданнях Горана Петровича 93-100.
Проаналізувавши світ дорослих в інтернет-виданні збірки «Книга виправлень», авторка доходить висновку, що оповідання з цієї збірки презентують новий етап в творчості Горана Петровича і кардинально відрізняються від оповідань зі збірок «Острів і навколишні оповідання», «Ближні» та «Відмінності». Попереднє тяжіння автора до позитивних розповідей, опису щасливого дитинства, в якому можна зібрати слова, пообідати обіцянками, плести мрії та зберігати сни, змінюється – в оповіданнях зі збірки «Книга виправлень» ми бачимо героїв, які розчаровані в своєму житті.

Лилија Токарјева (Кијев): Концептуалне парадигме и наративне конструкциje романа Давида Албахариja „Гец и Маjeр“ 101-116.
У статті аналізується твір сербського письменника Д. Албахарі «Гец і Маєр» (1998), що представляє оновлення жанру роману і гармонійно вписується в сербський літературний процес. У такому ретроспективному романі на перший план виходить концепт «людина історії», що виражається через саморефлексію та самоіронію. Через концепт «іронія історії» відбувається зіставлення долі особистості з історичним процесом. Завдяки Д. Албахарі стислість, мінімалізм та роман «одного абзацу» стали новаторськими у сербській прозі кінця ХХ ст. У статті акцентується увага на концепті «травма», який досліджується через самоусвідомлення наратора, вибух емоцій, емоційне відчуження, повторення, заглиблення у минуле, зміни голосу, нав’язливі картини та дезорієнтацію. З гомодієгетичного наративу в екстрадієгетичній ситуації наратор переходить на інтрадієгетичну. За рахунок такої гри він має змогу ототожнити себе з одним із героїв, і, таким чином, відчути на собі процес травматизації.

Аутори 117