Редактор Деян Айдачич

Слов’янська фантастика. Збірник наукових праць Том 3 (2016) - анотації

Київ, "Освіта України", 2016. – 333 с.

Анатолій Нямцу (Чернівци)

Фантастика и общекультурная традиция (проблемы теории)

У статті аналізуються магістральні тенденції еволюції фантастичних жанрів у світовій літературі (мотиви безсмертя, двійництва, роботів, євангельські структури тощо). Осмислюються закономірності аналізу найбільш продуктивних традиційних сюжетів і образів в загальнокультурному контексті.
Ключові слова: традиція, архетип, міф, інтерпретація.

Галина Бокшань (Херсон)

Міфологічні мотиви й образи в романі Галини Пагутяк «Магнат»

У статті проаналізовано міфологічні образи дороги, лабіринту, дому, а також мотиви мандрів та самопізнання в романі «Магнат». Визначено, що специфіка їх інтерпретації зумовлена розгортанням сюжету за архетипним принципом, що полягає у моделюванні неоміфу за схемою індивідуації.
Ключові слова:неоміф,міфологічнімотиви й образи, архетипний принцип, індивідуація, оніричні візії, психоаналіз.

Мирослав Голунський / Mirosław Gołuński (Bydgoszcz)

Навія у фантастичних романах

[Nawia w powieści fantastycznej (Słowo i miecz Jabłońskiego i Droga do Nawii Tomasza Duszyńskiego)]

Автор вказує на фольклористичні розвідки О. Брюкнера, О. Гейштора, Г. Ловм’янського, О. Шієвського про міфологічне потойбіччя «навію». У статті проаналізовано зображення навії у творах «Слово і меч» Вітольда Яблонського (альтернативна історія Польщі XI ст.) та «Дорога до Навії» Томаша Душинського (про дії язичницьких богів у ХХ ст.).
Ключові слова: навія, міф, історична фентезі, тема, фантастика.

Марта Гурна / Marta Górna (Bydgoszcz)

Образ Баби Яги у фантастичній літературі слов'ян (на вибраних прикладах)

[Wizerunek Baby Jagi w literaturze fantastycznej słowiańskiego obszaru językowego (na wybranych przykładach)]

У статті розглядається образ Баба Яги у східнослов’янських казках, фольклористичних працях та її літературних перетвореннях у романі «Безсмертний» американської письменниці Катерин Валенте й циклі про бабуню Ягідку польської письменниці Анни Бжезинської.
Ключові слова: Баба Яга, міфологія, фольклор, демони, література, фантастика.

Катажина Грабіас-Банашевська / Katarzyna Grabias-Banaszewska(Zielona Góra)

[Folklor słowiański w polskiej najnowszej powieści fantastycznej na podstawie powieści Michała Studniarka i Jakuba Żulczyka]

Автор обговорює слов’янські мотиви в сучасній польскій літературній фантастиці, зокрема в слов'янських фантазіях «Чай з квітками папороті» Михала Студнярка і «Змороєво» Якуба Жулчика. Слов'янський фольклор в них реалізується через мовну та культурну стилізацію, а твори містять посилання на давні уявлення слов'ян, легенди та дохристиянські практики.
Ключові слова: слов’яни, літературна фантастика, польська література, слов'янська фантазія.

Алла Демченко (Херсон)

Міфологычний код роману Наталки та Олександра Шевченкыв «Бранці мороку»

У статті проаналізовано міфологеми дому, озера, дзеркала у романі–хоррорі Н. та О. Шевченків «Бранці мороку», показано поєдинок із інфернальним двійником, наділеним демонічною силою.
Ключові слова: міфологема, дім, озеро, дзеркало, двосвіття, інфернальний двійник.

Павел Дзядул / Paweł Dziadul (Poznań)

«Світлоносна». Звернення до образу Падшого ангела в слов'янській православній агіографії

[„Światłoniosący”. Odwołania do wizerunku upadłego anioła w starosłowiańskiej hagiografii prawosławnej]

У статті розглядаються зображення Люцифера в середньовічній агіографічній писемності Slaviae Orthodoxae. Цей образ був одним із найхарактерніших, архетипних образів Сатани, який грає важливу художню, богословську і ідеологічну роль в агіографії. Образ Люцифера був використаний для інтерпретації деяких історичних подій і явищ в середньовічній старослов'янській літературі. Крім того, цей образ базується на загальну біблійну і святоотецьку образність, до нього додано конкретний історичний, релігійний та політичний контекст.
Ключові слова: Люцифер, агіографія, православні слов'яни, архетипний образ, середньовічна література.

Зорица Джергович-Йоксимовић / Зорица Ђерговић-Јоксимовић (Белград)

Вовк Васка Попи: від Дайбога до вурдалака

[Попин вук – од Дајбога до вукодлака]

У статті досліджується мотив вовка як втілення фрейдистського Unheimlichе у «вовчих» віршах сербського поета Васко Попи. Траекторія вовка Васко Попи, яка іде від праслов’янського Дайбога / кульгавого вовка / кульгавого Даби до вовчого пастиря, втіленого в святому Саві в збірці «Вовча сіль», досягла своєї вершини в демонічно-хтонічному образі вурдалака у «Живій плоті». Все це підтверджує, що пісні Попи ‘вовчі’ вірші містять фантастичні елементи надприродного і жахаючого.
Ключові слова: Васко Попа, Зигмунд Фрейд, Unheimlichе, вовк, вурдалак, надприродне, жахаюче.

Сергій Єрмоленко (Київ)

Микола Гоголь і Вашингтон Ірвінг: паралелі тексту і дискурсу

У статті розглядається теоретична та методологічна проблематика зіставного дослідження творчості Миколи Гоголя і Вашингтона Ірвінга (з особливою увагою до їх ранніх творів). Як окремі аспекти такого дослідження виділяються: 1) встановлення внутрішньотекстуальних паралелей із їхньою подальшою інтерпретацією у світлі можливого впливу на Гоголя з боку Ірвінга; 2) встановлення збігів і розбіжностей у соціо-культурному контексті художньо-літературного дискурсу обох авторів.
Ключові слова: Микола Гоголь, Вашингтон Ірвінг, текст, контекст, дискурс, вплив.

Дарія Кремзель (Київ)

Образ змія у фольклорі та літературі

У статті розглянуто специфічні риси образу змія у європейському та американському фольклорі, досліджено його особливості в культурній та релігійній сферах. На основі здобутого матеріалу виокремлено спільні функції даного образу. Детально проаналізовано образ змія в українському фольклорі та окремих художніх текстах, класифіковано за приналежністю до таких елементів: природних стихій, пір року, потойбіччя та ролі у житті головних персонажів. Виокремлено просторові (місця локалізації змія на землі) та часові (пік перебування змія серед людей) межі. Вказано особливості зміїної атрибутики та її функцію в українських казках та художніх творах.
Ключові слова: змій, образ, український фольклор, література.

Сергій Легеза (Дніпро)

Відьмак, Чорний Володар і золото Сірих гір: пострадянська фентезі у пошуках жанрових зразків

Стаття розглядає проблему формування зразків в жанровій культурі і літературі. Розглянуто зовнішні фактори такого процесу. По-перше, функціонування фендому як середовища соціальної взаємодії між аудиторією і авторами, а також як простір рекрутування нових суб’єктів культурного виробництва. По-друге, особливості "внутрішньої" фендомної критики як референтної групи. По-третє, механізми засвоєння фонових знань, необхідних для функціонування жанрової культури. В останньому випадку розглянута роль авторів-зразків (для пострадянського культурного простору це Дж.Р.Р. Толкін та А. Сапковський із створеними ними світами).
Ключові слова: формульна література, фентезі, фендом, референтна група, Анджей Сапковський, Джон Рональд Руел Толкін.

Якуб Лиханський / Jakub Z. Lichański(Warszawa)

Wojciech Dzieduszycki, sen. Folklorysta zapomniany i zlekceważony

Метою статті є нагадати про постать і доробок Войцеха Дзєдушицького, старшого, фольклориста, збирача казок та легенд (міфів) північних слов'ян, зокрема з району колишньої першої Речі Посполитої, в тому числі України і Білорусі. Метою роботи є показати важливість спадщини Дзєдушицького, який є пізнім прихильником романтичної традиції у вивченні фольклору. Здається, що його оминання в історії польського фольклористики не слушне, незважаючи на те, що використовувані ним методи і результати його праць сьогодні, принаймні, суперечливі. На жаль, перевірка його досягнень неможлива, бо рукописні матеріали, які він зібрав для роботи над казками і легендами, були знищені внаслідок пожежі двору в Єзуполі. У висновках автор стверджує, що Дзєдушицький закриває остаточно романтичну традицію дослідження народної культури (?). Знак питання виникає з того факту, що не в повному обсязі, через руйнування джерел, які він збирав, а також через корінні зміни в методології дослідження, сьогодні ми можемо визначити цілі, а також досягнення Дзєдушицького.
Ключові слова: фольклор, фольклористика, казки, міфи, слов'яни, Войцех Дзєдушицький старший.

Адам Мазуркєвич / Adam Mazurkiewicz (Łódź)

Fantasy słowiańska. Próba opisu zjawiska

Матеуш Маковський / Mateusz Makowski (Bydgoszcz)

Усі обличчя демона: про особливості ‘стриги’ як літературну тему (на окремих прикладах)

[Wszystkie oblicza demona: o funkcjach strzygi jako motywu literackiego (na wybranych przykładach)]

Автор розглядає образ стриги з народних вірувань поляків за фольклористичними працями Гейштора та Брюкнера і літературний образ та функції стриги у фентезі творах польських письменників Анджея Сапковськкого, Роберта Ціховласа і Казимєжа Кірча, Славомира Мраговського.
Ключові слова: демони, стрига, польська література, фентезі.

Олена Сайковська (Київ)

Фентезі у сучасній болгарській літературі

Стаття присвячена короткому оглядові творів болгарського фентезі, визначенню місця фентезі серед інших фантастичних жанрів у болгарській літературі та показовим зразкам постмодерністського фентезі.
Ключові слова: фентезі, сучасна казка, магія.

Євген Шкуров (Київ)

Деградація людини в повісті С. та М. Дяченків "Лихоманка"

В статті досліджена візія деградації людини в науковій фантастиці на матеріалі повісті М. і С. Дяченків «Лихоманка». Розглянуто аспекти тілесності, соціокультурні та морально-психологічні якості людини, визначальні для твору.
Ключові слова: фантастика, С. і М. Дяченки, зомбі, людина, «Лихоманка».

Тереза Дедінова / Tereza Dědinová (Brno)

Proměny role antiutopických prvků v české fantastické literatuře před rokem 1989 a v současnosti

У вісімдесятих роках двадцятого століття в колишній Чехословаччині значна кількість текстів наукової фантастики (в основному короткі розповіді) з відмінними рисами відображає похмурий досвід життя у суспільстві, яке пригнічує будь-яку індивідуальність, особисту відповідальність і творчість. Особливості цих текстів полягають у використанні сатири, іронії та гротеску, відсутності героїчних постатей і поєднанні сатири із серйозними етичними проблемами. У статті зосереджено увагу на порівнянні обраних текстів цього періоду (робіт Івана Кмінека, Йозефа Пециновского, Яна Хлавичка) з недавньої фантастичної літератури і здійснено спробу відповісти на питання, яким чином змінилася форма і роль дістопічних елементів у чеській фантастичній літературі.
Ключові слова: чеська фантастична література, антиутопія, сатира, алюзії.

Оксана Палій (Київ)

Ідеологія і фантастика у чеському постмодернізмі: романи Їржі Кратохвіла

Розвідку присвячено романам сучасного чеського прозаїка Їржі Кратохвіла. Художня своєрідність творів письменника визначається синтетичним сполученням ідеологічного тематичного поля з принципами поетики постмодерністського письма. Особливо цікавими є прийоми розкриття ідеологічної проблематики за допомогою жанрових структур фантастичної оповіді.
Ключові слова: фантастика, ідеологія, постмодернізм, сучасний чеський роман.

Анджей Поляк / Andrzej Polak (Katowice)

Три проекти Ісламізації Росії і Європи

[Trzy projekty islamizacji Rosji i Europy]

Автор статті прагне показати, яким чином фантастика використовує різні ідеї, теорії і концепції – філософські, історіософські, соціологічні. Твердження філософів і політологів допомагають фантастам створювати нову дійсність. Це явище обговорюється на прикладі романів Володимира Міхайлова, Олени Чудінової і Мішеля Уельбека, які зачіпають проблему ісламізації. Способи сприйняття даної тематики відсилають до двох діаметрально протилежних видів соціальної фантастики – утопії і антиутопії. У творі Міхайлова іслам дає Росії нові можливості, дозволяє відшукати статус світової держави. Світ, змальований в творі Чудінової, має ознаки Апокаліпсису. У падінні Європи автор звинувачує надмірну толерантність і презирство до християнської релігії. Хоча в романі Уельбека процес духовної ісламізації Франції має схожі причини, та відношення автора до ісламу складніше.
Ключові слова: євразійство, іслам, соціальна фантастика, Дугін, утопія.

Богдан Троха / Bogdan Trocha(Zielona Góra)

Альтернативна історія в сучасній польскої популярної літератури

[Historia alternatywna we współczesnej polskiej powieści popularnej wobec historii i polityki]

У статті розглядаються альтернативні історії польських авторів популярної літератури (Марцин Вольський, Конрад Левандовський, Яцек Інглот, Щепан Твардох, Яцек Дукай). У фантастичних романах домінують дві спекулятивні стратегії: перша присвячена темі нових технологій і їх впливу на історичні події, друга, спекулювала філософськими питаннями, соціальними нормами і т. д. Друга група текстів – це романи, які спираються на схеми трилера і історичного роману, в яких по суті розглядається питання сучасної польської історії, створюючи образи потенційної імперіальності, а значно частіше, деконструюючи ті елементи історії, які надалі залишаються нез'ясованими.
Ключові слова: альтернативна історія, польська популярна література, політика.

Олеся Стужук (Київ)

Утопія та фантастика: ґенеза та ідеологічне регулювання

Фантастика зародилася й довгий час існувала як складник різних літературних метажанрів: сатири, утопії та ін. Згодом до понятійного апарату фантастики долучилися, як елементи, поняття, з якими фантастика взаємодіяла у межах інших метажанрів. В окремих випадках це призвело до плутанини у назвах деяких метажанрів, як-от: фантастика й утопія, які у радянській фантастиці дещо синонімізувалися, а почасти фантастика, через ідеологічне втручання, поглинула утопію як явище.
Ключові слова: фантастика, утопія, жанр, метажанр, ідеологія.

Ігорь Щедрін (Київ)

О некоторых аспектах памяти жанра былыны в либретто И.А. Крылова оперы «Илья Богатырь»

У статті з опорою на концепцію пам’яті жанру М.М. Бахтіна проаналізовані прояви пам'яті жанру билини в лібрето І.А. Крилова опери «Ілля богатир». Автор приходить до висновку, що текст І.А. Крилова виділяється серед інших творів межі XVIII-XIX, написаних з використанням імен билинних персонажів і билинних мотивів, збереженням теми боротьби із зовнішнім ворогом, характерною для билини. Основним джерелом образів і мотивів твору Крилова, на думку автора статті, є переказ «Історія про славного і про хороброго богатиря Іллю Муромця та про Солов'я-розбійника», що став основою лубочної повісті і зафіксований в ряді письмових джерел. Деякі риси образу Іллі в тексті Крилова також обумовлені пам'яттю жанру билини. Таким чином, билина мала значний, хоч і опосередкований вплив на твір І.А. Крилова.
Ключові слова: пам'ять жанру, билина, богатирська опера, чарівно-казкова опера, лубок.

Деян Айдачич / Дејан Ајдачић (Київ)

Про мовознавчі дослідження слов’янської літературної фантастики

[О лингвистичким истраживањима књижевне фантастике]

У статті розглядаються стилістичні особливості вузькомовознавчих та ширше, філологічних розвідок про мову слов’янської літературної фантастики. Вказується на дослідження лексем із семантичного поля ‘диво’, на праці про (авторські) неологізми, вигадані мови. Автор підкреслює жанрово-стилістичні особливості різновідів фантастики та потребу відповідного розрізнення у мовознавчих працях.
Ключові слова: літературна фантастика, мовознавство, неологізми, вигадані мови, жанр, літературознавство.

Анастасія Маркелова (Київ)

Етнокультурні особливості солярних образів в англійських перекладах поезії українських шістдесятників

Стаття присвячена вивченню етнокультурного потенціалу солярних образів у поетичних творах українських шістдесятників крізь призму поетичного перекладу. На матеріалі українсько-англійських поетичних перекладів розглядається проблема меж перекладацької інтерпретації етносимволіки. Авторська специфіка етносимволізації поетичного тексту аналізується з позицій її національної обумовленості, зокрема творчість мовної соціально-демографічної спільноти шістдесятників інтерпретується крізь призму східнослов’янської лінгвокультури, етнокультурна специфіка якої є унікальною у своєму роді. Особлива увага звертається автором на випадки хибнотлумачень етносимволів перекладачем, що призводять до нівелювання національно-специфічного наповнення етносимволічного виміру поетичного мовлення шістдесятників загалом.
Ключові слова: етносимвол, солярний образ, множинність, хибнотлумачення, перекладацька інтерпретація.

Ольга Осадча (Київ)

Психологізований ЧАС у науково-фантастичному дискурсі («Крок вікінга» Н. Околітенко)

У статті розглянуто текст Н. Околітенко “Крок вікінга”, де центральними концептами є час, осмислюваний з погляду осей сучасне – майбутнє та повсякденний час – незвичайний час. Власні коментарі авторки експлікують і уточнюють її бачення специфіки концептосфери фантастичного тексту як такого.
Ключові слова: концепт, час, фантастика, міфологічний, науковий часопростір.

Вероніка Ярмак (Київ)

Функції претеритальних часів дієслова у творах Борислава Пекича

У статті досліджується широкий діапазон семантико-експресивних функцій сербських дієслівних форм минулого часу в стилістично вишуканому дискурсі творів Борислава Пекича. Специфіка синтетичних і аналітичних претеритів витлумачується в контексті хронотопів антиутопічного твору «1999» і роману «Час чуда».
Ключові слова: аорист, імперфект, перфект, плюсквамперфект.

Тетяна Гребенюк (Запоріжжя)

Семантика завершення в екранізаціях роману Станіслава Лем «Соляріс»

Статтю присвячено зіставленню наративного завершення в романі Станіслава Лема «Соляріс» та його екранізаціях Бориса Ніренбурга, Андрія Тарковського та Стивена Содерберга. Семіотика й оповідні структури завершення розглядаються в контексті класифікації завершальних частин кінематографічного твору, запропонованої Девідом Бордвеллом.
Ключові слова: Станіслав Лем, «Соляріс», кіноверсії, кінозавершення.

Милош Йоцич / Милош Јоцић(Белград)

[‘Вештац’ и ‘Вештац’ – један текст у два медијума Механизми интерактивне адаптације фантазијских романа и приповедака Анджеја Сапковског у случају серијала видео игара «The Witcher»]

Предметом даної роботи є порівняльний аналіз серії відеоігор «Відьмак» і їх літературного шаблону – фентезі романів та оповідань Анджея Сапковського. Дослідження спрямоване на інтерпретацію основних мотивів, ідеологічних і наратологічних характеристик робіт Сапковського і їх досягнення в контексті інтерактивної відеогри.
Ключові слова: Анджей Сапковський, відеоігри, Відьмак, герої, "темна фантазія".

Гражина Філіп / Grażyna Filip (Rzeszów)

Слов'янська фантастика як об'єкт кінокритики – прагматичні та мовні примітки

[Słowiańska fantastyka jako przedmiot recenzji filmowych – uwagi pragmatyczne i językowe]

Мета статті – прагмалінгвістичний аналіз обраних рецензій фільмів фантастики. Міркування стосуються презентацій мовних знаків, за допомогою яких польські журналісти та кінокритики формують думку глядачів про продукти кінофантастики у широкому розумінні.
Ключові слова: кінокритика, кінофантастика, фентезі, прагматика.

Виктор Язневич / Вiктар Язневiч(Минск)

«Соляріс» Станіслава Лема слов’янськими мовами

[Станіслава Лема "Салярыс" на славянскіх мовах]

Автор представляє бібліографію роману "Соляріс" Станіслава Лема в слов'янських мовах, з першого видання оригіналу (1961) до перекладів, і цитує уривок тексту, яким закінчується роман.
Ключові слова: Станіслав Лем, «Соляріс», переклади.

Том 1 (2012)

Том 2 (2015)