Деян Айдачич

Еротославія (Київ 2015)

Еротославія: Перетворення Ероса у слов’янських літературах /Деян Айдачич, Переклад Вероніка Ярмак, Київ: Tempora, 2015. – 503 с. ISBN 978-617-569-207-3

Зміст

Велемудрий Соломон і жінки у фольклорі балканських народів 5, Назви невірної дружини в слов'янській епіці - порівняльний аналіз формул 19, Жіночі етностереотипи балканських слов'ян 41, Про комічне та про імморалізм в еротичних оповіданнях 53, Типи кохання в поезії Дубровника доби Ренесансу 101, Сонет Петрарки «Benedetto sia 'l giorno...» у переспівах дубровницьких петраркістів 171, Віла-коханка в літературі сербського романтизму 181, Трагедія про розп'яте кохання - «Максим Црноєвич» Лази Костича 208, Закохані російські офіцери удвох польських романах (Ю. Крашевський і С. Жеромський) 224, Белградський сюрреалізм і кохання 233, Інфантилізм і кохання у «Фердидурке» Вітольда Гомбровича 328, Утримання від кохання й сластолюбства у прозі Шевчука і Домонтовича 334, Еротичне в прозі Новака Килибарди 346, Третій і зваблювання у «Смішному коханні» Кундери 379, Іронія і кохання 385, Жінки Сходу в погоні за достатком Заходу (Юрій Андрухович, Володимир Єшкілєв і Євгенія Кононенко) 390, Польський підкаблучник і розпусна Вєра (Томаш Яструн) 405, «Повінь» еротизації в слов’янських літературах кінця ХХ століття 410, Фантастичні видозміни тіла в еротичній прозі сучасних слов'янських авторів (Винничук, Ачин, Яструн, Горалік і Кузнєцов) 415, Еротичне тіло і буденність у прозі сучасних слов’янських авторів 431, Кохання майбутнього у творах слов’янської фантастики 448, Модифікатори еротичного тіла у слов’янській футурофантастиці 488, Про тексти 496, Деян Айдачич 501

Перетворення Ероса: академічна розмова про любов і слов'янські літератури

Ірина Наумук

23 червня 2015 у київській книгарні «Є», що на Лисенка, пройшла презентація книги відомого сербського літературознавця, славіста та фольклориста Деяна Айдачича «Еротославія : перетворення Ероса в слов’янських літературах». До розмови також були запрошені Тамара Гундорова, Павло Михед і Олена Дзюба-Погребняк.

Як зазначив автор, книга створювалася протягом тридцяти років, до її складу увійшла скорочена магістерська робота про петраркістів, яка, власне, і стала першим текстом у творі. Деян висловив подяку книгарні «Є», видавництву «Темпора», що вже давно співпрацює із сербським авторами, також відзначив майстерність перекладачки Вероніки Ярмак, завдяки якій українське видання «Еротославії» повністю відповідає сербському.
Павло Михед висловив свої думки після прочитання книги. На його думку, Деян Айдачич не просто обрав універсальну та вічну тему для свого дослідження, але й показав історичний розріз кохання у слов’янських літературах. Літературознавець звернув увагу на те, що ця тема ще більш актуалізується у кризові моменти людської історії як один з рушіїв розвитку та натхнення для суспільства. Цитуючи уривок з книги, Павло Михед зазначив, що у її перекладі вигідно використано українську мову. Деякі фрагменти «Еротославії» написані у творчому есеїстичному стилі, що підкреслює особливість обраної теми. Також спікер звернув увагу на стосунок кохання до глобальних цивілізаційних проблем, багато з яких автор зачіпає у своїй книзі.
Як відзначила Олена Дзюба-Погребняк, раніше Деян Айдачич асоціювався з фантастичною літературою, і тема еротичного в слов’янських творах стала дещо несподіваною. Незважаючи на це, автор відповідально та ґрунтовно підійшов до вивчення питання. Олена Дзюба-Погребняк закликала читати «Еротославію» та відкривати нові обрії в слов’янських літературах.
Тамара Гундорова звернула увагу на влучну назву «Еротославія», що не тільки висвітлює у собі тему, але й несе географічний маркер. Вона назвала працю Деяна Айдачича «книга-випробування», адже у ній вміщено велику кількість тем, мотивів, асоціацій від давніх витоків до футуристичних матеріалів. Дослідниця також відзначила професійність автора, який говорить про речі “не-цнотливі” академічно, розуміючи, що для науки немає речей табуйованих, і що ці ідеї потребують вивчення.
Деян Айдачич запросив до слова і перекладачку «Еротославії» Вероніку Ярмак. Пані Вероніка акцентувала увагу на тому, що коли твір вийшов друком українською, він автоматично долучився до естетичної системи мови. Вона зазначила, що пожвавлення перекладу сербських текстів українською веде до зміцнення обох мов під навалою глобалізації, у цьому є націєтворча функція перекладу. Перекладач виснувала, що «Еротославія» — духовна цінність, навколо якої потрібно гуртуватися.
Деян Айдачич підсумував, що ця книга становить добірку текстів, пов’язаних тематично, однак це питання ще не закрите, і він планує доповнити його новими дослідженнями у наступних виданнях.

http://book-ye.com.ua/reviews/peretvorennya-erosa-akademichna-rozmova-pro-lyubov-i-slovyanski-literatury/