Оксана Микитенко

39-а славістична конференція "у дні Вука Караджича"

9-12 вересня в Бєлграді відбувся 39-ий міжнародна славістична конференція “у дні Вука Караджича”. Організовує ці щорічні найавторитетніші славістичні зустрічі Міжнародний славістичний центр Бєлградського університету при сприянні Міністерства науки і освіти, Вукової задужбіни та інших наукових установ. Цьогорічне славістичне зібрання, як і завжди, мало широке інтердисциплінарне звучання і проходило під загальними темами: “Мова і культура” та “Література і культура”. Конференція, у якій взяли участь представники провідних наукових установ та університетів Європи, ще раз засвідчила високий науковий рівень сучасної славістики, зокрема сербістики, та її значення у гуманітарному просторі Європи.

Фольклорна та фольклористична тематика була вже заявлена на пленарному засіданні, зокрема в доповіді проф.др. Міодрага Матицького, який присвятив свій виступ питанням зародження сербської літературної періодики, значну роль у якій посідали фольклорні матеріали (“Початок сербської літературної періодики: “Цвітник” Доситея Обрадовича. Байки (Лейпциг, 1788) у часописному та жанровому контекстах”). Проф..др.. Слободан Грубачич у своїй доповіді окреслив теоретичні завдання вивчення культури як тексту (“Культура та літературні моделі”).

В рамках конференції традиційно працювали декілька секцій – з мови, давньої літератури та фольклору, а також сучасної літератури й культурології. Серед доповідачів фольклорної секції, що проходила під головуванням проф.др.Нади Мілошевич-Джорджевич, були як відомі, так і молоді фольклористи Сербії, що представляли різні фольклористичні центри і наукові установи – Белградський університет, Інститут балканознавства та Інститут літератури, Новісадський університет, регіональні фольклористичні школи – у Приштині та Косовській Митровиці, у Краню та чорногорському Никшичу. У доповідях було представлено широкий тематичний і жанровий матеріал та цікавий компаративний досвід: Міодраг Лома (Бєлград) “Архаїчна основа та процеси християнізації усних форм”; Марія Клеут (Нові Сад) “Марко Кралевич як культурний взірець (у сербській, німецькій та мад’ярській культурі)”; Снежана Самарджія (Бєград) “Коли стихнуть прислів’я”; Зоя Каранович (Нові Сад) “Просо у традиційній культурі й пісенності сербів та інших слов’ян”; Бошко Сувайджич (Бєлград) “Співець та культурна ідентифікація”; Єва Премк-Богатай (Крань) “Мотив безсмертя у контексті космогонії (на прикладі двох народних казок – сербської про Баш-Челика та російської про Кощея Безсмертного)”; Неманя Радулович (Бєлград) “Доля, що на чолі записана, у сербській усній прозі”; Данієла Петрович (Бєлград) “Етичні коди патріархальної культури в епічних піснях Ерлангенського рукопису”; Лілія Делич (Бєлград) “Юнак у в’язниці: традиційні моделі у переказах про Володимира і Косару та в епічних піснях”;

Ясмина Йокич (Нові Сад) “Обрядове тло однієї дитячої пісні (Помер, помер Райоле)”.

Окреме засідання цієї секції було присвячене зв’язкам фольклору і літератури, фольклору як коду в літературі та культурі. Тут прозвучали доповіді, які досліджували різні аспекти художньої творчості у її зв’язках з фольклором. Дві доповіді було присвячено творчому доробку маловідомого прозаїка Григорія Божовича: “Транспозиція народної пісні та її психологічна функція у прозі Григорія Божовича” (Валентина Питулич, Приштина – Косовська Митровиця); “Локальне та універсальне у наративах Григорія Божовича” (Бранимир Чович, Нові Сад). Дві доповіді було побудовано на аналізі доробку відомого прозаїка другої половини ХХ ст., майстра гострої політичної сатири Міодрага Булатовича: “Елементи християнської та паганської культури у прозі Міодрага Булатовича” (Лідія Томич, Никшич); “Розробка традиційних культурних моделей у романах Міодрага Булатовича “Герой на віслюку” та “Краще було за війни” (Тетяна Бечанович, Никшич). Ряд доповідей було зосереджено на значенні фольклорного тексту як коду у сучасній культурі: “Казка як культурний код у драмі Милени Маркович “Корабель для ляльок”) (Ліляна Пешикан-Люштанович, Нові Сад); “Архетипове та фольклорне у доробку сучасних сербських прозаїків” (Віолета Йованович, Ягодина); “Культурні конотації концепту картярства у тексті слов’янської народної та художньої традиції” (Оксана Микитенко, Київ).

В рамках 39-ої Міжнародної наукової конференції було також представлено дослідницькі проекти філологічного факультету Бєлградського університету.

 

На Растку објављено: 2010-05-18
Датум последње измене: 2010-05-18 14:45:58
Спонзор хостинга
"Растко" препоручује

IN4S Portal

Плаћени огласи

"Растко" препоручује