саставио Дејан Ајдачић

Библиографија о ватри у народној култури Словена (прва верзија)

  • Абрамовъ, И.: Пережитки трупосожженія, Живая старина, 1906, вып. I, отд. V, 2
  • Агапкина, Татьяна А.: Очерки весенне-летней обрядности Полесья: ритуальные костры, Полісся: мова, культура, істория, Київ, 1996.
  • Adamowski Jan: Sobótki, czyli święto ognia i wody, Obyczaje, 2002, nr 9-10, 39-42.
  • Акимова, Л. И.: Об отношении геометрического стиля к обряду кремации, Погребальный обряд, Москва, 1990, 228-237
  • Ангелова, Р.: Игра по огън. Нестинарство, София, 1955.
  • Андрејић, Љубомир: Обредне ватре [библиографија], Гласник Етнографског музеја, Београд, 39-40, 1976, 295-376
  • Аркушин, Г. Л.: Деривати як джерело реконструкції втрачених твірних основ, Język ukraiński. Wspólczesność - historia Óкраїнська мова. Сучасність - історія, Lublin, 2003, 109-119
  • Арнаудов, Михаил: Празничен огън, у: М. Арнаудов Очерци по българския фолклор, София, 1969.
  • Афанасев, Александр: Поэтические возрения славян на природу
  • Бадаланова, Флорентина: Культ Константина у болгар, Символический язык традиционной культуры, Москва, 1993, 145-155
  • Байбурин, А. К.: Жилище в обрядах и представлениях восточных словян, Ленинград, 1983.
  • Bartmiński Jerzy, Niebrzegowska Stanisława: Językowy obraz polskiego nieba i piekła, u: Bogusław Kreja (red.), Tysiąc lat polskiego słownictwa religijnego. Gdańsk, 1999, 195-203
  • Борели, Рада: Наша народна схватања о ватри, Београд, б.г., 38 с.
  • Бочков, Пламен: Огнедишащият дракон (Опит за сравнение на образите на змея противник в българския юнашки епос и скандинавските епически сказания), Български фолклор, София, 16, 1990, 2, 13-20
  • Brückner Aleksander: Mitologia słowiańska i polska. Wstęp i oprac. Stanisław Urbańczyk. Warszawa, 1985.
  • Бутовски, Јованка: Светковина живе ватре у Азањи, Народно стваралаштво - Folklor, 6, 1967, св. 22-24
  • Вакарелски, Христо: Празнични огньове в България, Etnološki pregled, Београд, 1969, 8-9, 19-25
  • Влаховић, Влајко: Ватре у гатању и веровању, Записи, 3, 1928, св. 1-2, 93-94
  • Вукановић, Татомир: Огњиште као лараријум у фолклору Јужних Словена, Врањски гласник, Врање, 7, 1971, 174-192; Исто: Студије из балканског фолклора (3), Врање, 1971, 174-192
  • Witkowski, Cz. [Витковски]: Sposoby zwalczania burz i gradów w woj. Krakowskiem. Werzenia i praktyki z końca XIX w. i połowy XX w., Rocznik Muzeum Etnograficznego w Krakowie, 1967, 2.
  • Gavazzi, Milovan: Godina dana hrvatskih narodnih običaja, knj. 2, Zagreb, 1939, s. 13-21, 31-36, 52-55, 81-92
  • Георгиева, Иваничка: Българска народна митология, София,
  • Гребенарова, Славка: Празници за предпазване от огън у българите, Българска етнография, София, 1989, 3-4, 3-15
  • Гребенарова, Славка: Обредното опалване при смърт и сватба, Етнографски проблеми на народната култура, София, 3, 111-151
  • Гребенарова, Славка: Огънят в обредите на българите (етнографско-ареално изследване). Канд. дис., София, 1990.
  • Гребенарова, Славка: Нестинарството в Крим, Българска етнология, София, 2003, 2-3, 9-29
  • Gieysztor Aleksander: Mitologia Słowian. Warszawa, 1986. Гржетић, Никола: О обожавању огња и огњишта, Зора, Мостар, 3, 1898.
  • Dekowski, Jan Piotr: Obrzędy i zwyczaje świętojańskie w Piotrkowskiem, Łódzkie Studia Etnograficzne, Łódź, 1962, 131-145
  • Delić, St.: Kako se vadi oganj?, Glasnik Zemaljskog muzeja, Sarajevo, 5, 1893, 560-562
  • Денић, Сунчица: Ватра у зимским обичајима у околини Врања, Етно-културолошки зборник, Сврљиг, 2, 1996, 271-274
  • Дражева, Цоня: Константин Велики, култът към слънцето и огъня и българския магически обряд - нестинарство / танц върху жива жарава, Ниш и Византија, Ниш, 5, 2007, 485-494
  • Журавлёв, А. Ф.: Из русской обрядовой лексики: "живой огонь", Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования, Москва, 1976, 204-228
  • Zawistowicz, K.: Obrzędy świętojańskie, Wiedza i życie, 4, 1929, nr 7.
  • Завялова, Мария В.: Семантическое поле "огонь" в русских и литовских заговорах, Балто-славянские исследования, 1997 (1998), 374-391
  • Зеленин, Д. К.: Народный обычай "греть покойников", Сборникъ Харьковского Историко-Филологического общества изданный въ честь Н.Ф. Сумцова, т. 18, 1909, 1-16
  • Зечевић, Слободан: "Привег" и друге ватре из култа мртвих у источној Србији, Развитак, Зајечар, 6, 1966, 3, 46-50
  • Зечевић, Слободан: Култ мртвих код Срба, Београд, 1982, 85-86
  • Зубов М. І. Дажбог, Сварог і вогонь-сварожич: із історії давньоруської міфологічної лексики, Acta universitatis Szegediensis de Attila Jozsef nominatae. Dissertationes slavicae. Sectio linguistica, Szeged, 23, 1994.
  • Иванов, Вячеслав В.: О культе огня у хетов, у: Древнй мир, Москва, 1962.
  • Иванов, Вячеслав В.; Топоров, Владимир Н.: Проблема функций кузнеца в светле семиотической типологии культур, Материалы всесоюзного симпозюма по вторичным моелирующим системам, Тарту, 1974.
  • Иванов, Вячеслав В.; Топоров, Владимир Н.: К семиотическому анализу и формализованой записи мифа и ритуала на белорусском материале, Вторая летняя школа по вторичним моделирующим системам, Тарту, 1966, 46-49
  • Иванов, Вячеслав В.; Топоров, Владимир Н.: К семиотическому анализу мифа и ритуала (на белорусском материале), Sign. Language. Culture, Paris, 1970, 321-389
  • Иванова, Ю. В.: Обрядовый огонь, Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы. Исторически корни и развитие обычаев, Москва, 1983, 116-129
  • Ісачанкава, М. А.: Назвы грамніц і грамнічнай свечкі ў гаворках Палесся, Проблеми української діалектології на сучасному етапи. Тези доповідей і повідомлень, Житомир, 1990, 193-194
  • Казанцева, Елена: Образ дома, печи и огня в белорусских, русских и польских загадках, Dziedzictwo przeszłości związków językowych i kulturowych polsko-bałto-wschodniosłowiańskich, Białystok, 4, 2000, 61-74
  • Kalinowska-Kłosiewicz, Danuta: Obrzęd sobótkowy. Taniec w aspekcie ruchu obrotowego, Polska Sztuka Ludowa, Warszawa, 1985, 1, 67-75
  • Климець, Юрій: Функціональна семантика вогню у святкуванні Івана Купала на Волині і Волинському Поліссі, Полісся: мова, культура, істория, Київ, 264-268
  • Kozioł, Maria: Gość w czerwonym płaszczu. Pogańskie i chrześćijańskie elementy w ludowym stereotypie ognia, Akcent, 1986, nr 4 (26).
  • Козлова, Н. К.: Восточнославянские мифологические рассказы о змеях. Систематика. Исследование. Тексты, Омск, 2006.
  • Kosić-Malec, Ivan: Krijes i ladanje, Seljački svijet, 4, 1933, 83-86
  • Костић, Петар: Ватра у обичајима и веровањима у Србији. Каталог, Београд, Етнографски музеј, 1987, 31 с.
  • Krček, Franciszek: Sobótka w Galicji, Lud, 1898, 308-322
  • Kubiak, Krzysztof: Dzień narodzin głowy. Przyczynek do badań nad problematyką świętojańską, Polska Sztuka Ludowa, Warszawa, 1983, 3-4, 175-184
  • Lidová kultura. Národopisná encyklopedie Cheh, Moravy a Slezska, Hlavni red. S. Brouček, R. Jeřábek, Praha, 2007, 3. sv.: Oheň 673, Ohniště 675.
  • Lilek, Emilijan: Vađenje žive vatre u Bosni i Hercegovini, Glasnik Zemaljskog muzeja, Sarajevo, 5, 1893.
  • Lissowski, Leon: Sobótka, Wisła, Warszawa, 1892, 923-927
  • Лома, Александар: Обред спаљивања мртвих у старим и традиционалним културама, са посебним освртом на паганске Словене, Кодови словенских култура, Београд, 9, 2004, 7-64
  • Лома, Александар: "Петлић", "палидрвце" или "оплодитељ"?, Кодови словенских култура, 4, 1999, 131-144
  • Lubicz, Rafal: Niecenie ognia przez tarcie, Wisła, Warszawa, 1891, 432-433
  • Манкова, Й.: Опалването на кръсника във врачанската традиционна сватба, Българска етнография, София, 1992, 4, 3-11
  • Matusiak, Szymon: Sobótka, Lud, 1907, 87-97
  • Medić, Mojo: Vazmenka ili vazmenak, Zbornik za narodne običaje Južnih Slavena, Zagreb, 20, 1915, 177-181
  • Mieczko, Teofil: Ogień. Wierzenia ludu związanez ogniem, Lud, 1904, 95.
  • Мићевић, Љубо: Провлачење испод бадњака, Гласник Етнографског музеја, Београд, 5, 1930, 105
  • Moszyński Kazimierz: Kultura ludowa Słowian. T. 1-2. Warszawa, 1967-1968. Недељковић, Миле: Годишњи обичаји у Срба, Београд, 1990: Алалија 3, Бадњи дан 9-21, Божић 33-42, Заветине 89-91, Илиндан 106-108, Каравештица 114-115, Лила 139-140, Љевка 144, Огњевити свеци 173, Огњена Марија 174, Олалије 174, Оратнице 174-175, Оцило и кремен 176, Првеци 187, Рана 194-196, Туциндан 245, Часне вериге 260-261
  • Нейкова, Ружа: Последната нестинарка в Каланджа, Български фолклор, София, 27, 2001, 4, 76-82
  • Nodilo, Natko: Stara vjera Srba i Hrvata, Split, 1981 [1885-1890]
  • Павловић, Тања: Изрази "ружьё живит" и "жива ватра" у контексту словенских народних веровања и митолошких мотива борбе громовника и змаја, Славистика, Београд, 2, 1998, 135-139
  • Педченко, Людмила В.: Наименование ритуального огня у русских (в свете исследования Д.Н. Овсянико-Куликовского "К истории культа огня у индусов в эпоху "Вед", Вісник Харківского університету, 411, 1998, 327-332
  • Педченко, Людмила В.: Моделирование семантического поля "огонь" как микросистемы русской диалектной лексики, Вісник Харківского університету, 473, 2000, 150-155
  • Педченко, Людмила В.: Русская диалектная лексика огня: проблемы и перспективы изучения, Вісник Харківского університету, 583, 2003, 46-50
  • Петровић, Петар: Лила, олалија и сродни обичаји, Гласник Етнографског музеја, Београд, 2, 1927, 4-17
  • Попов, Рачко: Еньовден, Българска етнография, София, 1990, 3, 37-43
  • Примовски, Ан.: Общност на някои обичаи у родопските българи, Народностна и битова общност на родопските българи, София, 1969, 171-196
  • Pinter, Viktor: Vuzenica (uskršnji običaj u Jerovcu, u srezu Ivanec), Etnografska istraživanja i građa, Zagreb, 1, 1934, 347-352
  • Плотникова, Анна А.: Этнолингвистическая география Южной Славии, Москва, Индрик, 2004, 95-102 (рождественское полено), 113-119 (масленичный и летний ритуальные огни)
  • Попов, Рачко: Календарните превъплщения на Света Елена, Българска етнология, София, 1996, 3, 71-80
  • Поршнев, Б. Ф.: О древнейшем способе получения огня, Советская этнография, 1955, № 1.
  • Потебня, Александр: О некоторых символах в славянской народной поэзии. О связи некоторых представленй о языке. О купальских огнях и сродных с ними представлях. О доле и сродных с нею существах, Харьков, 19142
  • Раденковић, Љубинко: "Ватра" у поновљеном издању, Расковник, Београд, 16, 1990, 59-60, 134-136 [о поновљеном издању књиге Симе Тројановића]
  • Раденковић, Љубинко: Народна бајања код Јужних Словена, Београд 1996: Предмети с огњишта 129-132, Огњиште 177-180.
  • Раичевић, Светозар: О живој ватри у Васојевићима, Годишњак музеја Јужне Србије, Скопље, 1, 1940, 193-198
  • Рељић, Љубомир: Дељење ватре (Грејање покојника), Етно-културолошки зборник, Сврљиг, књ.VII, 2001, 35-40
  • Романова, Е. В.: Массовые самосожжения в старообрядчестве (XVII-XIX века): практика и догматика. Автореф. дисс. …кандидата исторических наук. СПб., 2005, 25 с.
  • Славянские древности: этнолингвистический словарь в 5-ти томах. Под ред. Н. И. Толстого, Москва, т. 1. А–Г, 1995: ад 93, воск 442, "греть покойников" 543, гром 558, громобой 560, громовая стрела 561; т. 2. Д-К, 1999: дым 168, железо 198, засуха 275, змей огненный 332, Константин и Елена 588, костер 620, кочерга 635; т. 3: огни блуждающие 511, огонь 513, oчаг 604, пепел 666, пепельная среда 670
  • Słownik stereotypów i symboli ludowych Bartmiński Jerzy (koncepcja całości i red.), Niebrzegowska Stanisława (zastępca red.),. T. 1. Kosmos. Cz. 1. Niebo. Światła niebieskie. Ogień. Kamienie, Lublin, 1996.: ogień sobótkowy 286, nowy ogień 289, ogień piorunowy 291, ogień niebieski 292, ogień czyśćowy 294, ogień piekelny 296, ogień demoniczny 299, płomień 304, płomień demoniczny 309, iskra 310, dym 314, żar 321, węgle, popiół 329, pożar 339
  • Снитко, Олена С.; Ларионова Ж#З. В.: Функционирование образных архетипов "огонь" и "вода" в современном русском языке, Русское языкознание, 26, 1993, 55-61
  • Соболев, А. Н.: Загробный мир по древнерусским представлениям, Сергиев Посад, 1913.
  • Sobótki. Tradycja i organizacja, Wroclaw, 1976.
  • Стјепановић-Захаријевски, Драгана: Огњиште као култно место, Етно-културолошки зборник, Сврљиг, књ. VII, 2001, 55-60
  • Stomma Ludwik: Słońce rodzi się 13 grudnia. Warszawa, 1981.
  • Тановић, Стеван: Огњиште и "димњаци" уз околине Ђевђелије, Гласник скопског научног друштва, Скопље, 21, 1940, 123-136
  • Токарев, Сергей: Символика огня в истории культуры. Ел. адреса: http://scepsis.ru/library/id_844.html
  • Толстые, Н.И. и С.М.: Заметки по славянскому язычеству. 3. Первый гром в Полесье. 4. Защита от града в Полесье, Обряды и обрядовый фольклор, Москва, 1982.
  • Толстая, Светлана М.: Вариативность формальной структуры обряда (Купала и Марена), Труды по знаковым системам, Тарту, 1982, 15.
  • Толстая, Светлана М.: Сретенская и четверговая свечи, Славянское и балканское языкознание. Духовная культура Полесья на общеславянском фоне, Москва, 1986, 27-30
  • Топоров, Владимир Н.: Мифологизированные описания обряда трупосожжения и его происхождение у балтов и славян, Балто-славянские этнокультурные и археологические древности. Погребальный обряд, Москва, 1985, 89-95
  • Топоров, Владимир Н.: Об одной "ятважской мифологеме в связи со славянской параллелью, Acta Baltico-Slavica, 3, 1966, 143-149
  • Требјешанин, Радош: Култ ватре у неким селима Горње Јабланице, Лесковачки зборник, Лесковац, 3, 1963, 166-168
  • Treder, Jerzy: Frazeologia kaszubska a wierzenia i zwyczaje na tle porównawczym, Wejherowo, 1980, 44-48 (ogień)
  • Тројановић, Сима: Ватра у обичајима и животу српског народа, Београд, 1930. (Српски етнографски зборник; 45)
  • Ciszewski, Stanisław: Wzniecanie ognia za pomocą tarcia, Wisła, Warszawa, 1899, 666-669
  • Ciszewski, Stanisław [Žишевски]: Ognisko. Studium etnologiczne, Kraków, 1913.
  • Удлер, Рубин: Значення слова ватра в говорах мов балкано-карпатського ареалу, Мовознавство, 1996, 4-5, 63-69
  • Udler, Rubin: The semantics of the term vatra ["fire"] in the dialects of the languages of the Balkan-Carpathian area, Јужнословенски филолог, 56, 2000, 3-4, 1285-1295
  • Успенский, Борис: Филологические разыскания в области славянских древностей, Москва, 1982, 143-144
  • Филиповић, Миленко С.: Празник "оцило и кремен", Зборник Матице српске, 3, 1952, 148-149
  • Фол, Валерия, Нейкова, Ружа: Огън и музика, София, 2000, 396 с.
  • Харузина, Вера Н.: К вопросу о почитании огня, Этнографическое обозрение, 1906, № 3-4.Хасанбеговић, Рабија: Огњиште као култно место, Развитак, Зајечар, 1968, 6, 74-75
  • Хасанбеговић, Рабија: Примена живе ватре у народној ветерини (са посебним освртом на појаве у околини Београда), Ветеринарски гласник, Београд, 26, 1972, 1, 49-54
  • Chlebda, Wojciech: Ujarzmienie ognia: podbój kosmosu a frazeologia, Slowo, tekst, czas. VI: nowa frazeologia w nowej Europie, Szczecin, 2001, 47-54
  • Cabalska, M.: Zagadnienie obrządku ciałopalnego, Wiadomości Archeologiczne, Warszawa, 30, 1964, 18-44
  • Черниш, Тетяна: Слова на позначення високої температури, Мовознавство, Київ, 1982, № 2, 67-75
  • Черниш, Тетяна: Реконструкція внутрішньої форми лексичних реліктів праслов’янської доби у галузі підсічно-вогняного господарства, Мовознавство, 1991, № 6, 25-30
  • Черниш, Тетяна: До проблеми дослідження лексичних взаємозв’язків слов’янських мов, Мовознавство, Київ, 1994, № 6, 53-60
  • Черниш, Тетяна: Зіставний аспект у порівняльно-історичних студіях, Проблеми зіставної семантики. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, Київ, 1995, 38-39
  • Черниш, Тетяна: Суфіксальні похідні назви кулінарних виробів із коренем псл. *pek- у слов’янських мовах, Український діалектологічний збірник: Кн. 3: Пам’яті Тетяни Назарової, Київ, 1997, 258-267
  • Черниш, Тетяна О.: Компаративно-зіставне дослідження слов’янської лексики у контексті етимологічних гнізд із близькозначними коренями, Мовознавство, Київ, 1998 - № 2-З, 168-179
  • Черниш, Тетяна О.: "Піч" та "печера": до взаємозв’язку реалій та їх позначень у слов’янських мовах, Мова і культура, Київ, 2000, Вип. 2, Т. 1, 309-313
  • Черниш, Тетяна: До питання про розвиток псл. *реktь у слов’янських мовах та діалектах, Kontakty językowe polszczyzny na Pograniczu Wschodnim : Prace ofiarowane Profesorowi Januszowi Riegerowi, Warszawa, 2000, 8. 37-47
  • Черниш, Тетяна: До етимології слов’янської назви гриба печериці, Мова і культура, Київ, 2000, Вип. 1, Т. 2, 239- 242
  • Черниш, Тетяна: "Рух" і "тепло": до семантичної реконструкції псл. *kypĕti, Мова і культура, Київ, 2001, Вип. 3, Т. 3, 241-246
  • Черниш, Тетяна: Про теоретико-методологічні засади застосування гніздового методу в етимологічних дослідженнях О.С. Мельничука, Мовознавство, Київ, 2001, № 6, 50-57
  • Черниш, Тетяна: Слов’янські назви предметів кухонного інвентарю з коренем псл. *var-, Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових статей, в. 7, 2001, 305-309
  • Черниш, Тетяна: До проблеми дослідження міжслов’янських мовно-культурних взаємин у гніздовому контексті, Владимир Иванович Даль и современные исследования : сборник научных работ, Київ, 2002, 260-267.
  • Черниш, Тетяна: До питання про характер псл. *kypĕti: реконструкція на підставі прямих відповідників, Dzieje Słowian w świtle leksyki. Pamięci Professora Franciszka Sławskiego, Kraków, 2002, 107-113
  • Черниш, Тетяна: Дериваційна характеристика деяких українських назв хатніх артефактів із коренем пек- на загальнослов’янському тлі, Актуальні проблеми українського словотвору. Збірник статей, 2002, 190-201.
  • Черниш, Тетяна: До питання про структуру історико-етимологічного гнізда пел. *kyp-: пел. *kypъr(jь) та його континуанти в слов’янських мовах, Мовні і концептуальні картини світу, № 6, Книга 2, 2002, 284-288.
  • Черниш, Тетяна: Семантика вогню в текстах Святого Письма та семантичні паралели у слов’нській лексиці, ВСУ, 2002, 6, 313-320
  • Черниш, Тетяна: Від природи до людини: смислова динаміка праслов’янських основ *vьrotj-/*vьretj, Мова і культура, Київ, 2002, 3/2, 231-238
  • Черниш, Тетяна: Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні, Київ, 2003, 478 с.
  • Черниш, Тетяна: До вивчення українсько-інослов’янських мовно-культурних стосунків у рамках гніздового підходу континуанти псл. *var-, Ukraina. Między językiem a kulturą, Kraków, 2003, 25-30
  • Черныш, Т. А.: Этимологические гнезда корней с исходным значением горения в славянских языках (*gor-/žer-, * žeg-/žig-, *(pel-)/pol-) : Автореф. дис. ... канд. филол. наук, Киев, 1985, 24 с.
  • Черныш, Т. А.: Этимологические гнезда корней с исходным значением горения в славянских языках (*gor-/žer-, * žeg-/žig-, *(pel-)/pol-): Дис. ... канд. филол. наук, Киев, 1985, 234 с.
  • Черныш, Т.А.: Этимология некоторых русских слов с корнями жег-/жаг, Русское языкознание, Вып. 13, 1986, 32-37
  • Черныш, Т.А.: К вопросу реконструкции праславянских адъективных образований, Вісник Київського інституту "Слов’янський університет", В. 8, 2000, 85-91
  • Szadura Joanna [Шадура]: Popiół, Etnolingwistyka, Lublin, 7, 1995, 81-96
  • Szadura Joanna: Profile ognia w polszczyznie ludowej i potocznej, Profilowanie w języku i w tekscie, Lublin, 1998, 323-241
  • Szadura Joanna: Ludowe formuły powitania i pożegnania ognia jako akty komunikacyjno-kulturowe, Język a kultura, T.13. Red. Janusz Anusiewicz, Anna Dąbrowska, Wrocław, 2000, 333-342
  • Szadura Joanna: Językowy obraz pożaru w polszczyźnie, Beiträge der Eurapaischen Slavistischen Linguistik (Polyslav), 4, 2001, 235-244
  • Szydelski, J.: Kult ogniska domowego i przodków, Poznań, 1917, 45 s.
  • Шаранков, Емануил: Нестинарството - същност и прояви, 1947.
  • Шишков, Ст.: Следи от култа на огъня в Родопите, Родопски напредък, 1910, 5, 113-117

саставио Дејан Ајдачић

На Растку објављено: 2007-12-20
Датум последње измене: 2007-12-21 21:12:08
 

Пројекат Растко / Словенска етнолингвистика