Зв’язки двох культур

Розмова з керівником електронної бібліотеки українсько-сербських зв’язків Деяном Айдачичем
www.rastko.rs/rastko-ukr

Коли створена електронна бібліотека українсько-сербських зв’язків, хто її автори та упорядники?

У вересні виповниться два роки з часу відкриття «Проекту Растко Київ-Львів», електронної бібліотеки українсько-сербських зв’язків. На початку 2001 року, як керівник найбільшої бібліотеки сербської культури в світовій мережі www.rastko.rs, я запропонував українським та сербським викладачам та перекладачам: Аллі Татаренко зі Львова, Олені Дзюбі-Погребняк, Павлові Рудякову та Вероніці Ярмак з Києва, а також Людмилі Попович – засновнику українознавчих студій на філологічному факультеті Університету в Бєлграді – сформувати інтернет бібліотеку, присвячену зв’язкам двох культур, їхнім традиціям та сучасним надбанням. Пропозиція викликала зацікавлення найвідоміших українських сербістів та сербських україністів, котрі й увійшли до складу створеної нами Ради проекту.

«Проект Растко Київ-Львів» носить мирське ім’я св. Сави – засновника сербської літератури та церкви – Растка (Неманича) та двох українських міст. Зображення Київських монастирів на березі Дніпра та Митної площі Львова графічно втілюють назву проекту. Постать козака символізує чоловіче начало в українській культурі, а скульптура голови дівчини – жіноче.

Тексти, які ми отримуємо від авторів та перекладачів, а також ті, котрі ми готуємо, користуючись технікою розпізнавання сканованого тексту, публікуються українською та сербською мовами. Крім текстів, на сторінках проекту представлені галереї, фотографії, карти та ілюстративні матеріали з історії, історії мистецтва тощо.

Скажіть, будь ласка, яку структуру має Ваша інтернет бібліотека? Твори яких авторів опубліковані на сторінках «Проекту Растко Київ-Львів»?

У структурі бібліотеки є такі розділи: автори (а також біо-бібліографії деяких з них), мова, фольклор, історія, мистецтво, про Україну, переклади. На наших сторінках можна отримати актуальну інформацію про конференції, зустрічі з видатними особистостями та про інші культурні заходи, що відбуваються у Вас і у нас. У веб-каталозі української культури вміщено перелік найважливіших сайтів української культури з короткою інформацією про них. В проекті також представлено найважливіші на сьогодні осередки української та сербської культури, зокрема університети, товариства, видавництва та періодичні видання України і Сербії. Нами опубліковано тексти понад 160 авторів (що становить більше 3 500 книжкових сторінок). Ми звернулися до спадщини класиків української та сербської літератури, представивши переклади Вука Караджича, Михайла Старицького, Івана Франка, Лесі Українки, Мілорада Павича та інших визначних діячів, які стали творцями мостів між українською та сербською культурами. Опубліковано велику кількість наукових статей з літературознавства, мовознавства, фольклористики, історії, мистецтвознавства, а також дванадцять книг повністью, серед яких шість сербською мовою: «Украјинске бајке» (уклав Богдан Терзич), Симеон Пишчевич «Мемоари» (1963), Любивоє Церович «Срби у Украјини», Борис Олійник «Сатанизација Срба, коме она треба?» (1993), Міта Костич «Нова Србија и Славеносрбија» (перевидання 2002), Микола Рябчук «Од Малорусије до Украјине» (2003),– та п’ять книг українською: Михайло Гуць «Сербо-хорватська народна пісня на Україні» (1966), Оксана Микитенко «Сербські голосіння. Поетичний та історико-географічний аналіз» (1992), Євген Пащенко «Сто років в Подунав’ї. Українсько-сербські зв’язки доби бароко» (1995), «Історія Нової Сербії та Слов’яносербії» Ольга Посунько (1998), Павло Рудяков «Між вічністю і часом. Життя і творчість Іво Андрича» (2000),– а також двомовна «Антологија украјинске поезије XVI-XX век» (уклала Людмила Попович) (2002).

Крім презентації уже опублікованих творів, ми маємо на меті наблизити читачеві праці, які ще ніколи не видавалися. Серед таких робіт – неопублікований переклад п’єси Володимира Винниченка «Закон», здійснений Міленою Іванович. Стаття Мирослава Тимотиєвича, написана на наше прохання, містить історичний огляд українсько-сербських мистецьких зв’язків. Деякі статті та антологія української поезії, про яку вже згадувалося раніше, спочатку були представлені на сторінках нашого проекту, а лише пізніше вийшли друком.

Ми прагнемо надати можливість познайомитися не тільки з текстами сучасної літератури, а й з рецензіями на них, а також сприяємо ближчому знайомству читачів із самими авторами творів (Олександром Гаталицею, Василем Махном, Юрієм Андруховичем), друкуючи інтерв’ю з ними як на наших сторінках, так і в пресі.

Чи обмежується діяльність Вашого проекту рамками інтернета?

Після відкриття проекту до нас звернулися науковці та письменники, які тепер стали нашими авторами. Коло авторів публікацій проекту все розширюється. Налагоджено співпрацю з журналом «Ї». Ми намагаємося подолати кордони між віртуальним і не-віртуальним світом. В рамках можливостей ми представляємо наш проект в культурних центрах Сербії та України, напр. презентація проекту в українському фонді культури 18 жовтня 2001 року. Неодноразово разом з партнерами проводилися дні української культури в Сербії. Нашими гостями були Іван Драч, Юрій Андрухович, Микола Рябчук, Євген Пащенко, Алла Татаренко. У майбутньому ми плануємо продовжувати активну діяльність проекту у цьому напрямку.

Ми сприятимемо тому, щоб тексти, які спочатку публікуються на проекті, також виходили друком. Інспіровані нами переклади видаються окремими книжками (роман Ю. Анруховича, збірка есе М. Рябчука). На підставі наданих нам Югославською кінотекою (Кіноархів Сербії) матеріалів ми підготували збірку про творчість Олександра Довженка, а також підтримали переклад фрагментів його щоденника та листів Янком Сабадошем.

Ми пропонуємо сторінки «Проекту Растко Київ-Львів» людям, що хочуть ближче познайомитися, пізнати та осягнути в усій повноті та красі культурні надбання двох слов’янських народів. Тексти, опубліковані на сторінках нашого проекту, допомагають студентам, які вивчають сербську філологію в Україні та українську в Сербії.

Перед нами ще багато розпочатих, а також поки що тільки задуманих справ. Втілити в життя наші ідеї нам допомагає агентство «Янус». Ми сподіваємося, що в майбутньому до нашого проекту приєднаються нові співробітники, читачі та партнери. «Проект Растко Київ-Львів» – це надійне джерело даних та їх інтерпретації, місце зустрічі зі старими знайомими та налагодження нових контактів. Ми підтримуємо нові переклади та спільні проекти, прагнучи розширити рамки нашого культурного взаємопізнаня.